Уроки української мови підказки

 
  Правопис прислівників

1. Разом пишемо:

а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, повсю́ди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі.

Примітка. Від цих прислівників слід відрізняти сполучення прийменників із незмінюваними словами, вживаними в значенні іменників. Такі сполучення пишемо окремо: від сьогодні, до завтра, на завтра, на потім (не відкладайте цього до завтра, на завтра, на потім), за багато, на багато (пор.: забагато гуляєш і за багато років уперше приїхав, стало набагато легше й зал на багато місць);

б) складні прислівники, що виникли від сполучення прийменника з відмінковою формою іменника чи колишнього короткого прикметника або утворені за зразком таких прислівників: бе́звісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, влад, влітку, внизу, вночі, восени, впам’ятку, впень, вперед, вплав, вплач, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врівень, врівні, врозкид, врозліт, врозсип, врозтіч, вряд, всередині, вслід, всмак, вщерть, доверху, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, додому, доку́пи, донизу, дотла, дощенту, заміж, замужем, заочі, запанібрата, запівніч, зараз, заразом, засвітла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу, зозла, зокола, зразу, зранку, зрештою, зроду, зсередини, набік, набір, наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз, навік, навіки, навіч, нагору (але на-гора), надвечір, надворі, надголодь, надзелень, надмір, надміру, назад, назахват, наздогад, назустріч, наниз, нанизу, наостанок, наостанку, напам’ять, наперебій, напереваги, наперед, наперекір, напереріз, напівдоро́зі, напідпитку, напоказ, наполовину, напохваті, наприклад, напровесні, напролом, нараз, нарешті, нарівні, нарозхват, насилу, наспід, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опі́вдні, опівночі, опліч, підряд, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині, почасти, скраю, спереду, спочатку, убік, убрід, увечері, увіч, уголос, угорі, угору, удень, узимку, узнаки́, украй, уку́пі, улад, улітку, униз, унизу, уночі, упень, уперед, уплав, уплач, упоперек, упору, уранці, урешті, урівень, урівні, урозкид, урозліт, урозсип, урозтіч, уряд, усередині, услід, усмак, ушир та іін.;

в) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником: віддавна, востаннє, вручну, догола, допізна, завидна, замолоду, заново, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку, потихеньку, сповна, спроста, сп’яну;

г) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вчетверо та ин.; вперше, вдруге, втретє й под.; надвоє, натроє, начетверо й под.; удвох, утрьох, учотирьох і т. д.; водно, заодно, поодинці, спершу;

ґ) складні прислівники, утворені сполученням прийменника із займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але за віщо;

д) складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників зі словом будь-якої частини мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу, завширшки, знадвору, навздогін, навзнак, навкидьки, навколо, навкруги, навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, навряд, навскач, навскіс, навскоси, навсправжки, навстіж, навтікача, навздогін, наосліп, напоготові, позавчора, позаторік, попідтинню, спідлоба;

е) складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босо́ніж, водно́сталь,ліво́руч, мимово́лі, мимої́здом, мимохі́дь, мимохі́ть, наса́мперед, натще́серце, нашвидку́ру́ч, оба́біч, обі́руч, очеви́дно, повсякча́с, право́руч, привселю́дно, самохі́ть, стрімголо́в, тимчасо́во, чимду́ж, чимра́з;

є) складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: аби́куди, аби́як, аніскі́льки, анітеле́нь, анітро́хи, анічичи́рк, анія́к; деда́лі, деінде, деколи, декуди; чимало; щовечора, щогодини, щодалі, щоденно, щодня, щодуху, щомісяця, щомога, щонайбільше, щонайдовше, щонайдужче, щонайкраще, щонайменше, щонайширше й под., щоночі, щоправда, щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини (але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що); якомога, якось і якось (з різними значеннями), якраз, якнайбільше, якнайдужче, якнайдовше й под.

Примітка. Слід відрізняти прислівники, складеш з прийменників або часток і різних частин мови, від прийменників або часток та іменників, прикметників тощо, коли останні зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови. Їх пишемо окремо. Порівняйте:

Він повернув  убік і Ударив у бік.

Спочатку це не було ясно і 3 початку розмови вони зрозуміли вашу думку.

Прочитай вірш напам’ять і На пам’ять він подарував мені книжку.

Усередині щось дуже заболіло і Йосипа посадили у середині, між старою і старим (П. Мирний).

Хлопці домовилися йти всі вкупі до міста і У купі піску гралися діти.

Зауважую вам востаннє і Вони постукали в останнє вікно.

Ми чуємо це вперше і Зайдемо в перше село.

Утім, я не заперечую і У тім спектаклі виступав і я.

У нас чимало досягнень і Чи мало вам допомагали?

Нащо було починати справу? І На що ви натякаєте?

Ми теж виступали на зборах і Він говорив те ж, що і я.

Якось уже воно буде і Як ось і Марко на поріг.

2. Окремо пишемо:

а) прислівникові сполуки, утворені з прийменника та іменника, прислівника, присудкового слова, якщо вони зазвичай зберігають своє лексичне значення, особливо коли перед іменником можливе означення: без відома, без жалю, без кінця, без кінця́-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети́, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до зарізу, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до ноги, до обіду, до останку, до пари, до пня, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти, до смаку, до смерти, до снаги, до сьогодні, за години, за дня, за кордон, (закордон — як іменник), за кордоном, за рахунок, за світла, з болю, з-за кордону, з краю в край, з переляку, з радости, з розго́ну, на бігу, на біс, на ваѓу, на весну (але навесні), на вибір, на видноті, на відчай, на відмінно, на віку, на гамуз, на голову (але наголову розбити), на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло́, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо́, на око, на поруки, на початку, на прощання, на радість, на радощах, на ру́ку, на самоті́, на світа́нку, на скаку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі, по знаку, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ, через силу, як слід, як треба;
б) словосполуки, що мають значення прислівників і складені з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз по́ раз, раз по разу, раз у раз, рік у рі́к, час від часу;
в) словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складені з угоджуваних з іменниками числівників, займенників: другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом і т. ін.;
г) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основному, в цілому;
ґ) прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо.
3. Через дефіс пишемо:
а) складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та суфікса -ому або (-к)и: по-батьківському, по-бойовому, по-братньому, по-господрському, по-и́ншому, по-козацькому, по-нашому, по-своєму, по-сусідському, по-украї́нському, по-християнському; по-батьківськи, по-братерськи, по-господарськи, по-людськи, по-сусідськи, по-українськи;
також по-латині.

Примітка. У прислівниках цього типу, утворених від складних прикметників, написаних через дефіс, ставимо дефіс тільки після по-: по-соціялдемократи́чному;

б) складні прислівники, утворені за допомогою прийменника  по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-тре́тє й т. д.;

в) неозначені складні прислівники з частками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: аби-то, будь-де, будь-коли́, бу́дь-куди, де-небудь, десь-то, казна-де, казна-коли, коли́-небудь, будь-куди, куди́-небудь, так-то, хтозна-як, як-небудь, як-де;

г) складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так та ин.;

ґ) складні прислівники, утворені повторенням того самого слова чи основи: далеко-далеко, ледве-ледве, ось-ось та ін. або повторенням однакових слів (основ) зі вставленими між ними займенником що: будь-що-будь, часткою не: де-не-де, коли́-не-коли́, хоч-не-хоч, як-не-як, прийменниками на, о: всього-на-всього, пліч-о-пліч.

№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№№

 Вітаю вас, п'ятикласники. На жаль, багато учнів не  хочуть працювати. Проте, маю надію. що діти все-таки виявлять бажання покращити оцінку і, звичайно, покращити знання. вміння і навички. Виконані завдання надсилати на ел.пошту не пізніше 12 травня.
            ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (ПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ)
        Вправа 1. Поставте розділові знаки. Поясніть їх уживання.
1. А що, коли я й справді лісова мавка запитала дівчина грайливо. 2. Скільки кілометрів до міста запитав мене супутник. 3. Богдан розсміявся Що ж я вам дам, коли маю тільки один пейзажний вірш. 4. І я зважився Дідусю, а ви візьмете мене з собою в море. 5. То правда згодився дідусь Генеральського чину безвусим не доскочиш. 6. А мені жаль дерев рубати. Хай би росли зітхнув Андрій.
      
      Вправа 2. Складіть речення за поданими схемами.
1) А: «П».
2) «П, - а, - п».
3) «П?» - а.
      
       Вправа 3. Виправте орфографічні й пунктуаційні помилки.
1. “Книги — морска глебина”так писав Іван франко
2. Хворий вітповів, “дякую мині вже набагато краще”
3.Раптом почув диякон глухий голос старця: Книги — це ріки що напувають
Всесвіт .
4. Ведмедю братику живімо разом, запропонував Пес.
5. “Не можна, так казати дочко: додала таїмничим голосом, — це гріх”.
6. Сусіт промовив “з вашого Тараса мабуть щось добряще вийде”.

      Вправа 4. Із простих речень кожної пари утворити складне. Записати текст.
Горицвіт
1. Навесні скресають сніги. На Україну повертаються лелеки.
2. Кожна пара лелек одразу знаходить своє село, хату. Біля цієї хати лелеки звили гніздо.
3. Колись давним-давно лелеки блукали і часто гинули. Вони були зовсім знесилені від пошуків.
4. Сипнуло Сонечко жменю вогняного зерна на землю. Зерно проросло горицвітом.
5. Тепер лелеки повертаються додому, на Україну. Птахи бачать яскраві вогники-квіти.
6. По цих квітах, як на карті, лелеки знаходять свої домівки. Лелеки тут будуть ростити пташенят.

      Вправа 5. Сам собі редактор. Тема. Діалог
1) Батько сина вирішив
Навчить рахувати.
Сідай синку біля мене,
Будеш математик!
Сам тоненько бекнув раз,
Удруге грубіше,
А утретє зовсім басом,
Й питає скоріше
А скажи мій любий сину,
Скажи точно й файно,
Скільки отут баранів
Бекало недавно?
Синок хитро усміхнувся
сказав небагато
Бекав тут один баран
Безумовно тату!

2) На уроці біології
Вчителька питає
Яка різниця між зайчихою і зайцем,
Розкажіть, хто знає?
О, це дуже просто
Каже учень Вовчик.
Це простіше, ніж виїсти
Каші повний горщик.
Береш зайчика за вуха
Й різко відпускаєш.
Як побігла, то зайчиха,
Як побіг, то зайчик!

3) Пан директор каже Васі
Ти не хочеш вчитись!
Зірвав урок історії,
Тож давай трудитись.
Ось тобі відро із фарбою
Щітка, як лопата.
Відправляйсь на третій поверх
Вікна фарбувати.
За годину може й дві.
Чути голос Васі
Вікна я пофарбував
А чим рами красить?


Доброго ранку, любі учні 5-А класу! Сьогодні, 27  квітня, ви опрацюєте нижче поданий матеріал, а 30 квітня ОБОВ'ЯЗКОВО надішлете тематичну роботу "ПРЯМА МОВА" на мою ел.пошту до 12.00.

Запишіть речення, поставте правильно розділові знаки:

1. Лис Микита хвалився Я прийду в місто і вкраду курку.
2. Мені вісім років згодом відповіла Тетянка.
3. Прилетіла ластівочка стала собі щебетати господаря викликати Вийди вийди господарю подивися на кошару.
4. Не цурайтесь того слова що мати співала писав Т.Г.Шевченко.
5. Володимиру Сосюрі належать слова Без мови рідної юначе й народу нашого нема.
6. От і принесли нам лебеді на крилах життя говорить мій дід Дем'ян.
7. Вовк ведмедя налякав Я тебе вовче з'їм.
8. У моєї мами довга коса розповідала Вікторія.
9. Безумовно Василько поцікавився А хто живе в цьому будинку?
10. Ти дуже добра дівчинка дякувала Маринці бабуся.
11. Кіт Собаці казав Я все життя на мишей полював.

12. Не роби іншому того чого собі не бажаєш учить давня мудрість.
      Зверніть, будь ласка, увагу, що треба повторити теми "Однорідні члени речення", "Звертання", "Вставні слова" "Складне речення"


Шановні учні 5-А класу! 
     Сьогодні ми маємо з вами закріпити вивчене про речення з прямою мовою. Головні наші завдання:
1) знаходити пряму мову і слова автора у складному реченні;
2) знати розділові знаки, які використовуються в реченнях з прямою мовою;
3) будувати (складати) речення з прямою мовою;
4) правильно ставити розділові знаки при прямій мові.
     
      Тренувальні вправи ви виконуєте на платформі Мій клас. завдання для контрольної роботи будуть на блозі 27 квітня, а контрольну роботу виконаємо у четвер 30 квітня.
 %%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%%      

Доброго дня, любі п'ятикласники! Сьогодні ми маємо навчитися складати речення з прямою мовою. Що таке "пряма мова", вам допоможе зрозуміти вправа 486 ст. 179-180 і вправа 487. Дуже вас прошу, розгляньте правила постановки розділових знаків у реченні з прямою мовою (ст.180: теоретичні відомості після вправи 487). За бажанням, можете переглянути коротеньке відео  щодо розділових знаків у реченнях з прямою мовою  Потім виконайте вправу 488, виконане завдання надішліть на ел. пошту natalka26snigur@gmail.com Буду чекати у п'ятницю 17 квітня (у нас 4-й урок, тобто об 11.35).
#################################################################

Вітаю вас, здобувачі освіти, 25 березня. Сподіваюся ви старанно опрацювали поданий матеріал про складне речення, уже вмієте визначати кількість граматичних основ (підмет+присудок), знаєте, як і коли ставляться коми між простими реченням у складному,  напевно, вивчили сполучники сурядності й підрядності на сторінці 174 в рамочці. Отже, набули певних умінь і навичок. Тепер слід закріпити ваші знання і вміння. Для цього виконайте задання - запишіть у зошити тексти, у словах яких треба поставити пропущені букви або зняти риску, а також поставити всі розділові знаки, які ми вивчили (кома при однорідних членах речення, двокрапка або тире при узагальнювальних словах та однорідних членах речення, кома при звертанні, вставних словах і конструкціях, кома у складному реченні).

         Бабине літо **
         Наприкінці серпня або у в..р..сні погода зазв..чай псуєт..ся. Стає холодно (і,й)де дощ задуває віт..р а потім знову пов..ртают..ся погожі днини. Стає тепло пр..гріває сон..чко. Настає бабине літо. Я кожного разу радію йому від душі хоч знаю що воно пр..ходить ненадовго.
        Як пр..ємно зняти теплі речі куртки светри кофти товстючі джинси! Як добре знову одягнутися ле(г,х)ко! Можна в фу(д,т)бол..ці на вулицю виск..чити і не/захворієш. Під час бабиного літа б..гато д..рев та кущів ще з..лені а в саду ро..пускают..ся пізні квіти. Уявляєш що справжнє літо ще тр..ває та ніколи не/..кінчит..ся. Але до школи вже ходити треба адже літні канікули м..нули. Так що ці два літа ніяк не сплутаєш між собою!
      Бабине літо
        Під час бабиного літа павучки чомусь поч..нають активно пл..сти свою павутинку та ро..гойдуватися на ній туди-сюди. Павутина літає буквально всюди де ростуть д..рева! Перебуваючи на пр..роді, в неї постійно влізаєш. Вона обов..язково зач..пит..ся за одяг. Але бабине літо подобаєт..ся мені тому що комахи вже майже не/набр..дают... Кудись дівают..ся кусючі комарі. Стає мало мух та ос вони вже не лазят.. по таріл..ці під час обіду.
        Пр..ємно проводити бабине літо на природі сім..єю. Хоч..т..ся вес..ло гуляти сонячним лісом або ..ходити на озеро, на ставок. Можна зб..ратися з друзями пограти м..ячем а можна просто дослухатися до ш..л..сті(н,нн)я опалого лис(т,тт)я.
        Бабусині казки
        Оришка душі не чула в Чіпці! Так його любила й жалувала ка..ки ро..повідала про рябеньку курочку або про горо..ця-доброго моло(т,д)ця. Для Чіпки ка..ка не/була вига(т,д)кою. Не раз хлоп..я пр..рівнювало ка..ку до жи(т,тт)я. Він постійно задавав п..та(н,нн)я бабусі Ориш..ці: чого одні пташки так гарно щ..бечуть, а от горо..ці — тільки цвірін..кають!
        Бабусині оповіда(н,нн)я пластом осідали (у,в) д..тячій голові г..нили в голові думку за думкою (і,й) гл..боко западали в його г..ряче серце. Увесь незбагне(н,нн)ий світ (з,с)давався йому живим зага..ковим. Щедрою рукою перекладала баба зі своєї старої голови (у,в) молоду Чіпчину голову все що (з,с)ховала її шіс..десятилітня пам..ять.

УСПІХІВ ВАМ,


Доброго ранку, п'ятикласники! Ми сьогодні (23 березня) з вами маємо вивчати  тему "Складне речення. Кома у складному реченні. Зв'язок простих речень у складному". Пропоную вам переглянути відеоурок за посиланням.

Після цього опрацюйте підручник ст. 173 - 177. Виконайте вправи 474, 479. Якщо виникають питання, можете телефонувати з 14.00 до 16.00 за номером 097-24-44-494.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Здобувачі освіти 6-А класу, я чекаю від вас виконаних завдань у школі (стіл з написом "Українська мова і література. 6-А, 7-А, 10) 

Доброго дня 20 березня, шановні п'ятикласники. Сьогодні ми з вами будемо закріплювати набуті знання, виконуючи практичні вправи. Головне наше завдання - правильно  визначати в реченні вставні слова і звертання, правильно ставити розділові знаки.
     1) З поданих речень виписати звертання і вставні слова (конструкції). ТІЛЬКИ ВИПИСАТИ!!!
1. Зоре моя вечірняя зійди над горою (Т. Шевченко)
2. Не треба сліз, не хмур кохана брови й не ховай лице своє сумне (В.Сосюра)
3. Співаючи про  хмари кучеряві, не забувай поете про народ (В.Сосюра)
4. Не стелись тумане не шуміть тополі не печальте очі листочки кленові (В.Сосюра)
5. Старі дуби спасибі вам за осінь, за клекіт журавлів унебесах.
6. Бідна волошко чому  ти у житі а не на клумбі ростеш?
7. А здавалось один  тільки крок і обнімуться стомлені долі (Ліна Костенко)
8. Перебування в Києві уяви собі багато дало мені цікавого для написання повісті (О.Довженко)
9. Додому я не йшов а летів бо по-перше міг похвалитися що мама одразу має школяра другого класу а по-друге треба було збігати в ліс (М.Стельмах)
10. Іван Франко як відомо писав літературні казки про  звірів.
11. ці книги мабуть помилково поклали на найвищу полицю.
12. Поглянь будь ласка яка красива скульптура.
      2) Записати речення і поставити розділові знаки:
  1. На диво уже кілька ранків море спокійне і лагудне. 2. Надмірний шум на думку дослідників негативно впливає на органи слуху. 3. По-перше шум відволікає нас від основної роботи не дає можливості зосередитися а по-друге змінює частоту пульсу й глибину дихання людини. 4. Полум'яні язики відривалися від гілок поволі спадали до землі й здавалося кричали під ногами. 5. Уявіть сонячним дощем падають бджоли на  медвяний лан. 6. Ти до речі можеш не прийти на свято але попередити його організаторів зобов'язаний. 

Чекаю виконані завдання на ел.пошту 23 березня до кінця робочого дня. 
🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺🔺

Для учнів 5-А класу!!!
Дорогі друзі! Буває, коли ми висловлюємо якусь думку, хочемо виразити своє ставлення до того, що говоримо. Наприклад, я інформую вас про те, що завтра буде дощ, і мені сумно, невесело. При цьому я вживаю слова, які допоможуть мені передати мій настрій. Це можуть бути слова: НА ЖАЛЬ, ЯК НА ЛИХО, ЯК НАВМИСНЕ тощо. Такі слова я введу в речення, і ви зрозумієте, що я не в захваті від завтрашньої погоди, тобто від того,що буде дощ. ДИВІТЬСЯ: На жаль, завтра буде дощ.
Так само за допомогою окремих слів можна виражати задоволення, радість або інші почуття й емоції, можна виразити впевненість у тому, про що говориш: ЗВИЧАЙНО, БЕЗУМОВНО, ПЕВНА РІЧ, або навпаки, — невпевненість: МОЖЕ, МАБУТЬ, ЛИБОНЬ ... (дивіться таблицю на ст. 169).
Коли я повідомляю про щось і зауважую, що цю інформацію я отримала від когось, з іншого джерела, тобто це не моя інформація, тоді я можу використати слова чи словосполучення, які вказуватимуть на те чи інше джерело повідомлення. НАПРИКЛАД: Кажуть, завтра буде дощ. Або: За словами сусіда, завтра буде дощ.
Отже, сьогодні ми з вами розглядаємо, яким чином ми можемо висловлювати своє ставлення до того, про що говоримо, розповідаємо, повідомляємо. Інакше кажучи, є такі синтаксичні засоби, які допомагають нам як авторам тексту чи просто мовцям висловлювати свою думку прямо в реченні. Вони (синтаксичні засоби) називаються вставними словами або вставними конструкціями (перегляньте, будь ласка правила на ст.169)
Крім того, вам треба знати, що вставні слова або словосполучення (конструкції) в реченні відокремлюються комами і не є членами речення, тобто вставне слово не може бути ні підметом, ні присудком, ні додатком, ні означенням, ні обставиною.

Деякі слова комою НЕ відокремлюються: у підручнику рубрика ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!


Для закріплення виконайте вправи 459 (усно), 461 (письмово) завдання надішліть,будь ласка, на мою електронну адресу 19 березня.
              Групи вставних слів можна повториити і закріпити ТУТ



Шановні учні! Перегляньте навчальний матеріал, будь ласка, і виконайте завдання.
Тема, яку ми вивчаємо зараз (перейдіть за посиланням): відмінювання числівників

Прошу особливу увагу звернути на відмінювання числівників на позначення сотень ДВІСТІ ТРИСТА ЧОТИРИСТА П'ЯТСОТ ШІСТСОТ СІМСОТ ВІСІМСОТ ДЕВ'ЯТСОТ.  Для закріплення навчального матеріалу провідміняйте три будь-які числівники на позначення сотень; перегляньте, будь ласка, сторінки у підручнику 192-195 (інформаційні жовті рамки). Виконане завдання відправте на пошту  natalka26snigur@gmail.com 
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++


Для учнів!!!
Дуже прошу уважно опрацювати сторінки підручника167-168, спробуйте виконати вправи 451, 455 Завдання пришліть на ел.адресу: natalka26snigur@gmail.com 
******************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************
25.11.2019 з учнями 6-А класу вивчаємо ЧИСЛО ІМЕННИКІВ

Дорогі учні, спершу перегляньте невеличке відео за посиланням:


Діти, на стор. 103 (і) є інформація про ЗБІРНІ іменники. На це зверніть особливу

увагу.

Опрацюйте усно вправи 218, 219.

Виконайте письмово вправу 220.

Повторіть відмінки іменника.

Спробуйте провідмінятии слова: книга, гривня, їжа; човен, місяць, батько, сонце,

відро, кошеня.

Відкрийте посилання:


Сподіваюсь на позитивні результати!


ДЛЯ ВАС, ШЕСТИКЛАСНИКИ!!! ЗАПАМ'ЯТАТИ !!!

ІМЕННИКИ СПІЛЬНОГО РОДУ (часто мають негативний відтінок поведінки

або характеру людини)

Бідолаха, волоцюга, гуляка, заволока, заїка, ненажера, заброда, замазура,

підлиза, нездара, потвора, нероба, нікчема, роззява слуга, сирота, листоноша, 

шульга лівша нахаба ябеда, базіка, плакса, писака, посіпака, недоторка

недотепа жаднюга нероба невдаха приблуда задавака  

Деякі іменники чоловічого роду, що позначають осіб за професією (родом

занять), можуть називати й осіб жіночої статі. Вони не мають паралельних форм

жіночого роду: адвокат, депутат, директор, інженер, менеджер, мер, міністр,

нотаріус, прокурор, професор, тренер, юрист

Від деяких слів творяться назви осіб жіночого роду, але вони належать до

нейтральної лексики: вчитель — вчителька, журналіст — журналістка,

майстер — майстриня, продавець — продавчиня, перекладач — перекладачка. 


Я сподіваюся, буде цікаво знати, що означають запозичені

незмінювані іменники. Отже, можна буде легко визначити рід.

Іменники чоловічого роду:

1) називають людей 

аташе (дипломат), імпресаріо (організатор концертів),

конферансьє (ведучий концерту), кутюр’є (розробляє моделі одягу),

маестро (композитор), мсьє (звертання до чоловіка у Франції),

денді (шляхетний чоловік); папараці (світський фотохронікер),

портьє (швейцар у готелі), рантьє (живе за рахунок доходів від акцій),

рефері (суддя спортивних змагань), тифозі (спортивний уболівальник в Італії),

тореро (учасник бою биків), шансоньє (франц. естрадний співак),

візаві (співрозмовник), протеже, хіпі

2) називають тварин і птахів

шимпанзе, кенгуру, поні, колібрі, ара (попугай), гризлі, динго, жако, зебу, ему,

какаду, коала, маго,

сапажу, фламінго.

3) назви вітрів

грего, майстро, памперо, солано, сироко, торнадо.

4) загальні назви 

па-де-де, па-де-труа, сиртакі (танців), сулугуні (сир),

багі (гоночний автомо-біль), барбекю (шашлик).

Іменники, що не мають закінчення (з нульовим закінч.), належать до ч.р.

Висип, біль, нежить, кір, продаж, пил, Сибір, собака, шампунь,

степінь (математичний термін), ступінь (міра), дріб, зяб, кір, накип, насип,

полин, рояль, рукопис, сажень, степ, толь, тюль.


Іменники жіночого роду:

1) називають людей

мадам, леді, пані, фрау, 

2) назви риб

турамі, івасі, путасу, фугу

3) назви мов

бенгалі, гінді, комі, пуштý, урдý, есперанто.

4) інші назви за родовою ознакою

боржомі (вода), кольрабі (капуста), салямі (ковбаса), капітель (верхня частина

колони), страдиварі (скрипка), цеце (муха), авеню (вулиця), ківі (пташка),

окапі (тварина родини жирафових).

Іменники середнього роду:

1) назви рослин

авокадо, алоє, каланхоє, манго, сорго

2) назви страв

безе, глясе, рагу, канапе, суфле, соте, фрикасе, філе

3) музичні терміни

адажіо, алегро, інтермецо, капричіо, стакато

4) предмети людського вбрання

галіфе, кашне, кімоно, сабо, сарі

5) невідмінювані назви неістот

амплуа (поведінка людини), бароко (стиль у мистецтві), ватерполо (спортивна гра),

кашпо (плетена прикраса), плісе, есе, ралі, ранчо, джерсі, жалюзі, сіті, цунамі,

каное (човен), шосе, таксі, кашне, депо, кіно, морзе, табло, манто, фойє, канапе.

Увага! Іменник «пальто» відмінюється і належить до середнього роду.

Рід деяких невідмінюваних іменників може залежати від їх значення:

прудка ківі (пташка) і зелене ківі (тропічне дерево та плід з нього)

велетенський боа (удав) і гарне боа (жіночий шарф з хутра або пір’я)

чудовий або чудова бієнале (фестиваль, виставка) сухе або сухий кеш’ю

(тропічне дерево; плід цього дерева) смачний або смачне каберне,

аліготе (назви сортів винограду та відповідних вин)

прекрасне контральто, сопрано (голос) і відома контральто,

сопрано (співачка).

Власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви:

Туапсе — місто (середній рід); «Юманіте» — газета (жіночий рід);

Міссурі — річка (жіночий рід); Кюсю — острів (чоловічий рід);

Сочі – місто (с.р.), Тбілісі – місто (с.р.), Баку – місто (с.р.), Карші – місто (с.р.);

Тбілісі — станція (ж.р.);  Сочі — чудовий курорт Сочі (ч.р.),

Баку — морський порт (ч.р.); Борнео – острів (ч.р.); Перу – країна (ж.р.),

Ай-Петрі – гора (ж.р.).

У складноскорочених іменниках, утворених із перших букв або звуків, рід

визначається за родом головного слова словосполучення:

ГЕС — гідроелектростанція (жіночий рід), СКБ — спеціальне конструкторське

бюро (середній рід).

**********************************************************************

******************************************************************

Вправа на закріплення:

Перепишіть, вибираючи з дужок слова в потрібній граматичній формі.

1. Тут співали мені дуби, степ (гойдав, гойдала) пшениці і вівса (Д. Луценко). 2. Лебедина

зграя в (дальній, дальню) путь рушає (В. Паронова). 3. Дим над землею гіркий наче

(тертий, терта) полин (Р. Коляда). 4. Парадною ходою під (барабанний, барабанну) дріб

рушили вчорашні школярі до центральної площі міста (3 журналу). 5. Оркестр грав

(урочистий, урочисту) туш, а всі, стоячи, привітальними вигуками та бурхливою овацією

зустрічали ювіляра (І. Тобілевич).

• З'ясуйте рід паронімів ступінь (порівняльна величина) і

степінь (математичний термін)

Вправа “Я — редактор". 

Прочитайте. Укажіть допущені помилки, відредагуйте речення. Скористайтеся

підказкою.

1. Прозора тюль на вікнах придасть кімнаті особливого затишку, а обтягнуті бязем меблі

створять враження розкошу. 2. Тюлева гардина вбереже від проникнення бруду та пилі

з вулиці. 3. Узорчаста тканина є в продажі. 4. З вікна можна полюбуватися прямим і

рівним магістралем. 5. Поява червоної сипі на шкірі та надоїдлива нежить є признаками

корі. Хвороба може викликати головну біль, іноді навіть втрату свідомості.

Вправа-проєкт:

Започаткуйте виконання проекту «Мовні помилки в рекламі», звернувши увагу на

сплутування роду іменників української мови з родом іменників-росіянізмів

(продаж — продажа, перекис — перекись і под.). 

Практичні вправи: морфологія (іменні частини мови) 25.11.2019

Завдання до теми “Іменник”

1. Розподіліть у колонки за родами:

Путасу, сулугуні, Міссурі, колібрі, резюме, тюль, динго, соло, рагу, тореро, торнадо, Ай-Петрі, маестро, Чилі.
2. Усі слова є збірними іменниками в рядку:

2. Усі слова є збірними іменниками в рядку:

а) джміль, парубоцтво, птаство

б) селянство, збіжжя, гарбузиння

в) колосся, бадилля, життя

г) гілля, каміння, плакса

3. У якому рядку всі іменники одного роду?

а) снігур, син, трудівник, дебют

б) путь, приблуда, синтез, вірус

в) бібліотекар, мільйон, ,сирота, зброяр

г) собака, суддя, доцент, Сибір
4. Позначте рядок, у якому всі іменники незмінювані:

4. Позначте рядок, у якому всі іменники незмінювані:

а) Оксана Білозір, лібрето, журі, турне, меню

б) пончо, шосе, Надія Коваленко, знання

в) пальто, мюслі, колібрі, метро

г) Євген Червоненко, парі, шосе, тонна
5. Позначте рядок, у якому всі іменники чоловічого роду.

5. Позначте рядок, у якому всі іменники чоловічого роду.

а) клей, пюре, продвж, путь

б) тюль, ступінь, степ, біль

в) белетрист, директор, Сибір, шосе

г) депутат, лебідь, староста, фейлетон
6.

6. Встановіть відповідність, добираючи до поданих іменників прикметники:

а) Суми                                                   1) пишне

б) Сочі                                                    2) вічнозелене

в) Дніпро                                                3) знамениті

г) біль                                                     4) широкий

д) бароко                                                5) малознайомі

е) Семигори                                            6) нестерпний

7. У поданих рядках слова згруповані за категорією числа: Позначте, у якому рядку допущена помилка.

а) барви, роковини, ножиці

б) хрестини, окуляри, байдужість

в) танці, сутінки, прикрощі

г) дебати, лапки, веселощі
8.

8. Позначте рядок, у якому всі іменники м'якої групи

а) акціонер, козир, експедитор, принтер

б) вівчар, пустир, бригадир, звір

в) буксир, цар, аптекар, газетяр

г) якір, бібліотекар, володар, кобзар.

9. Позначте рядок, у якому всі іменники твердої групи:

а) школяр, пісняр, сувенір, якір                

б) Каїр, комар, перукар, капіляр

в) футляр, екземпляр, столяр, колір          

г) панцир, токар, кар’єр, комар
10. Закінчення –у (-ю) у формі

10. Закінчення –у (-ю) у формі Р.в. однини мають усі іменники в рядку:

а) Київ, Донбас, синус, рід

б) вид, Париж, березняк, волейбол

в) медінститут, ревматизм, Харків, біг

г) вишняк, Кривий Ріг, Байкал, колектив
11. Закінчення –а (-я) у формі

11. Закінчення –а (-я) у формі Р.в. однини мають усі іменники в рядку:

а) термін (слово), талон, сюжет, розпач

б) центнер, чемпіонат, син, біль

в) жах, Вітер, сором, клен

г) гайок, Тернопіль, метр, суфікс
12. До

12. До IV відміни належать усі іменники варіанта:

а) гусенятко, ослятко, весілля, лоша

б) зобов’язання, плем’я, лошатко, село

в) коліща, тім’я, ім’я, курча

г) внучатко, собаченя, теля, затишшя.
***Утворіть форми кличного відмінка від іменників: пані, колега, добродійка, чоловік, друг, надія, юнак, панна,

***Утворіть форми кличного відмінка від іменників: пані, колега, добродійка, чоловік, друг, надія, юнак, панна, батько, вишня, кінь, сова.

***Запишіть форму О.в. іменників: командир, стовбур, ліхтар, тягар, гендляр, пісняр, мережа, ртуть, чоботи, подорож, снігур, червінці, верф, мати, відмінність, в’язь, жовч, здрібнілість, педаль.

Завдання до теми “Прикметник”

1. Позначте рядок, у якому всі прикметники є якісними:

а) неласкавий, могутній, нудний, новаторський;

б) мізерний, механічний, мужній, оксамитовий;

в) рішучий, меланхолійний, молочний, нікотиновий;

г) смаглявий, гіркий, холодний, стрункий, добрий.
3. Позначте рядок, у якому всі прикметники є відносними:

3. Позначте рядок, у якому всі прикметники є відносними:

а) мрійливий, ювелірний, ядерний, бадьорий;

б) музичний, медичний, надійний, хоробрий;

в) паперовий, словниковий, нічний, дерев’яний;

г) синтетичний, сировинний, рукописний, широкий.
4. Позначте рядок, у якому всі прикметники є присвійними.

4. Позначте рядок, у якому всі прикметники є присвійними.

а) зозулин, сестрин, хліборобів, ковалів;

б) шевченківський, молочний, братів, заячий;

в) доччин, Маріїн, чоловіків, інститутський;

г) Миколин, бригадирів, дівчачий, бабусин.

5. Позначте рядок, у якому правильно утворено складену форму вищого ступеня порівняння прикметників:

а) більш сиропний, більш вищий, найбільш агресивний;

б) менш сирий, більш селянський, більш серйозний;

в) менш чутливий, більш вдалий, більш доступний;

г) менш елегантний, більш-менш ситий, менш жадібний.
6. Форми ступенів порівняння не можна утворити від усіх прикметників рядка:

6. Форми ступенів порівняння не можна утворити від усіх прикметників рядка:

а) чорнявий, глухий, білесенький, чорнуватий;

б) кістковий, порожній, приречений, свіжий;

в) лисий, хворий, русий, мудрий;

г) масивний, смертельний, вантажний, зелений.

7. Всі прикметники утворюються від іменників за допомогою суфікса -ев-

(-єв-) у рядку:

а) водень, овоч, кущ, вишня                              

б) липень, тінь, груша, алюміній

в) сланець, парча, куля, гелій                              

г) алича, марля, промінь, ялиця

8. Правильно утворено складену форму найвищого ступеня порівняння прикметників у рядку:

а) якнайпізніший, щонайкращий, якнайдорожчий;

б) найбільш працьовитий, найбільш відомий, найбільш хитрий;

в) незрівнянно кращий, значно вологіший, значно доросліший;

г) найулюбленіший, найпишніший, найбрудніший.
9. Помилку при

9. Помилку при творенні ступенів порівняння допущено в рядку:

а) найкращий, найменш принижений, більш стриманий

б) найбільш вибагливіший, менш терпимий, найдраматичніший

в) найменш населений, гірший, щонайсильніший

г) найбільш характерний, приємніший, найвідповідальніший

10. Позначте рядок, у якому правильно утворено присвійний прикметник чоловічого роду від іменника батько:

а) батьковий (одяг)                 б) батьківський (одяг)

в) батьків (одяг)                     г) (одяг) батька.

11.Позначте рядок, у якому правильно утворено присвійний прикметник чоловічого роду від іменника хазяїн:

а) хазяїновий                б) хазяїв               

в) хазяїновий                г) хазяїнів.

12. Позначте рядок, у якому правильно утворено присвійний прикметник чоловічого роду від іменника соловейко:

а) соловейків (голос)                         б) соловейковий ( голос)

в) солов’їний (голос)                          г) солов΄євий (голос).

13. Утворюють вищий і найвищий ступені порівняння від інших основ усі прикметники рядка:

а) прозорий, страшний, скромний, рішучий, вдалий

б) свіжий, молодий, дешевий, блідий, дерев΄яний

в) щирий, високий, гірський, сміливий, радісний

д) страшний, розумний, хитрий, критий, холодний.

14. Помилку у вживанні прикметника допущено в рядку

а) менш яскравий                                    

б) більш уважний

в) найменш відповідальний                      

г) найбільш доступніший.


Завдання до теми “Числівник”

1. Позначте рядок, у якому допущено помилку:

а) сімдесят, сімнадцятий, семеро, сім восьмих;

б) п’ятеро, двадцять п’ятий, п’ятнадцятий, одна друга;

в) кількасот, кільканадцять, декілька, багато;

г) три, однією третьою, п’ятидесяти, шестидесяти.
2.

2. Усі числівники – кількісні в рядку:

а) перший, третій, п’ятий, сьомий;

б) десять, триста, п’ятсот, дев’ятсот;

в) двохсотий, трьохсотий, трьохтисячний, п’ятимільярдний;

г) сороковий, сімнадцятий, п’ятдесят четвертий, тридцять дев’ятий.
3. Позначте рядок, у якому запис “До 3735 додати 9” написано словами правильно:

3. Позначте рядок, у якому запис “До 3735 додати 9” написано словами правильно:

а). До трьох тисячів семиста тридцяти п’ятьох додати дев’ять;

б). До трьотисяч семиста тридцяти п’яти додати дев’ять;

в). До три тисячі сімсот тридцяти п’яти додати дев’ять;

г). До трьох тисяч семисот тридцяти п’яти додати дев’ять.
4. Позначте правильну відповідь на запис “Скільки разів 10 міститься в 187?”

4. Позначте правильну відповідь на запис “Скільки разів 10 міститься в 187?”

а). Скільки разів 10 міститься в ста вісімдесятьох семи?

б). Скільки разів десять міститься в ста восьмидесяти семи?

в). Скільки разів десять міститься в ста вісьмидесяти сімох?

г). Скільки разів десять міститься в сто вісімдесят семи?
5. Розкрийте дужки, узгодивши числівники з іменниками:
На уроці відповіло 4 (учень), для

5. Розкрийте дужки, узгодивши числівники з іменниками:

На уроці відповіло 4 (учень), для підготовки до ЗНО купили 2 (посібник), до змагань готували 3 (учасник), майстри виготовили 4(двері), позичили 1000 (долар).
6. Позначте правильну форму

6. Позначте правильну форму родового відмінка числівника 786 :

а) семисот восьмидесяти шести;              

б) семисот вісімдесяти шести;

в) сімисот восьмидесяти шести;               

г) семисот восьми десятьох шести.
7. Позначте правильну форму орудного відмінка

7. Позначте правильну форму орудного відмінка числівника 448:

а) чотирьмастами сороками вісьма;

б) чотирьохстами сорока вісьмома;

в) чотирмастами сорока вісьмома;

г) чотирмомастами сорока вісьма.
8. Позначте варіант,

8. Позначте варіант, у якому всі числівники записані правильно:

а) багатьохмільйонний, п’ятисотий, вісімдесятий

б) п’ятдесятий, шестисотий, п’ятитисячний

в) сімдесятий, статисячний, семисотий

г) тритисячний, десятимільярдний, двохсотий.

9. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку:

а) двадцять по третій                                б) пів на десяту

в) чверть по одинадцятій                          г) без п’ятнадцяти три

10. Помилково узгодженно числівник з іменником у варіанті:

а) одна пята сторінки, семеро малят

б) сім з половиною тон, п'ять кілограмів

в) троє разів, два доцента.

г) півтора року, півтораста гривень.
11. Помилково узгоджено

11. Помилково узгоджено числівники з іменниками у варіанті:

а) чверть до одинадцятої, сім хвилин по шостій

б) вісім годин тридцять хвилин, двадцять хвилин сьомої

в) за п'ятнадцять дев'ята, пів на дванадцяту

г) чотирнадцята десять, за чверть сьома.

12. Помилково узгоджено числівник з іменником у варіанті:

а) два букета, семидесяти п'ятьох,

б) одна друга торта, п'ять з половиною кілограмів;

в) дві цілі й одна третя тонни; три четвертих поля;

г) два цілих і дві шостих апельсина, два програмісти.


Завдання до теми «Займенник»

1. Усі займенники є неозначеними в рядку:

а) дечому, мною, усяким, аби з ким

б) казна-кому, ніякого, будь-кого, тією

в) якийсь, казна-який, абищо, щось, хтось

г) кому-небудь, казна-чого, нами, себе
2. Означальний займенник ужито в реченні:

2. Означальний займенник ужито в реченні:

а). Ніщо не віщувало дощу.

б). Хто хоче щастя зазнати, той повинен свій край шанувати.

в). Я тебе не сльозою – ждатиму.

г). З кожним днем він вільніше почувався і в школі, і на людях.
3. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідний, позначений БУКВОЮ:

3. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідний, позначений БУКВОЮ:

1) моєї, їхній, вашому, свій, твого                    а) заперечні

2) ніякого, ніскільки, ніщо, нічим                     б) неозначені

3) воно, тобі, нами, мені, їх, нею                      в) означальні

4) жодного, іншим, усякому, всяких                 г) присвійні

                                                                       д) особові 

4. Позначте рядок, у якому всі займенники є вказівними:

а) наш, їхній, цей, ота, усяке

б) отой, таке, свої, ваша, стільки

в) отакий, скільки, який, ніхто, якийсь

г) стільки, такий, оця, цією
5. Позначте рядок, у якому всі займенники належать до особових:

5. Позначте рядок, у якому всі займенники належать до особових:

а) ніякий, їм, їй, який, вас

б) себе, ви, вони, йому, котрий

в) нам, тобі, ми, вами, я

г) їхній, наш, ваш, якийсь, такий
6. Позначте рядок, у якому всі займенники належать до одного розряду:

6. Позначте рядок, у якому всі займенники належать до одного розряду:

а) стільки, кожний, хтось, наш

б) отакий, той, оця, своє, ніскільки

в) чий-небудь, будь-хто, абихто, дехто

г) наш, щось, свої, нічий, їхній
7. Установіть відповідність

7. Установіть відповідність

Розряди займенників за значенням           Займенники

1) вказівні                                   а) весь, інші, сам, всяких

2) неозначені                              б) хто, кому, котрий, чим

3) означальні                              в) казна-чий, якогось, аби з ким

4) питально-відносні                   г) мене, вами, їм, тобою

                                                  д) тієї, такий, стільки

8. Установіть відповідність

Розряди займенників за значенням           Займенники

1) присвійні                              а) на моєму, їхнього, твій, нашим

2) вказівні                                б) тієї, такий, стільки

3) особові                                 в) такому, цією, отака

4) заперечні                             г) мною, нами, до нього, тобі

                                               д) нікому, нікотрим, ніскільки        

9. Усі займенникові форми написано правильно в рядку

а) в декого, будь-до чого, бозна-що, ні з ким

б) де-який, де з ким, на чийомусь, будь хто

в) аби-яка, якась, казна з ким, хтозна скільки

г) з будь-чим, будь з чим, ніякий, казна-чий

д)  бозна якого, хтозна-кого, у декого, котрий небудь
10. Правильною є форма займенника в рядку:

10. Правильною є форма займенника в рядку:

а) підійшли до його

б) нагородили всих учнів

в) необхідно з їми поговорити

г) подивився на них

11. Всі займенники відмінюються як прикметники у рядку:

а) хто-небудь, стільки, весь,цей, самий

б) що, абиякий, мій, будь-що, він

в) наш, твій, я, себе, цей

г) інший, такий, твій, деякий, котрий
12.

12. Всі займенники пишуться разом у рядку:

а) ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий

б) ні/для/кого, ні/який, де/що, хтозна/що, аби/хто

в) ні/скільки, ні/з/чим, де/что, будь/що, казна/що

г) ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто, будь/хто.



Дорогі учні! Не пошкодуйте свого часу і перегляньте відео. Це дуже корисно. Тема: закінчення іменників чоловічого роду в Родовому відмінку https://www.youtube.com/watch?v=cMnu-voSs2E


Шановні одинадцятикласники! Сьогодні 13.11.2018 року пропоную вам для самостійного написання висловлень (підготовка до ЗНО) деякі теми, тези, ключові слова, довідки. Роботи 

написати в робочих зошитах, принести на понеділок 19 листопада!!! ОБОВ'ЯЗКОВО!!!

Перша теза:

      Фразеологізм "біла ворона" знає кожен ізмалку. Більшість людей зазвичай надають негативного забарвлення його змісту, хоча словник подає нейтральне тлумачення: той, хто виділяється з-поміж інших чимось незвичайним, зовсім не схожий на інших. Чи легко бути білою вороною та чи можна таких людей уважати сильними?   

Скористайтеся посиланнями https://ycilka.net/tvir.php?id=972;

        Можна навести приклади творів І.Франка "Мойсей", Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", Леся Українка "Лісова пісня", Ліна Костенко "Маруся Чурай", Василь Стус "Як добре те, що смерті не боюсь я"...


Друга теза:

      Кар'єризм - це намагання зробити кар'єру, не враховуючи інтереси громадської справи; гонитва за особистами успіхами ("Великий тлумачний словник сучасної української мови", с.417). Зрозуміло, що перша частина цього тлумачення має негативне забарвлення. Але хіба можна зневажати цілеспрямовану, працьовиту людину, яка вміє досягати поставленої мети, навіть якщо іноді вона поводить себе егоїстично? Напевно, усі успішні люди - кар'єристи... 

        Ознайомтеся з творами Олесь Гончар "Собор", М.Куліш "Мина Мазайло", Остап Вишня "Моя автобіографія", Афоризми Г.Сковороди.

Рекомендовані сторінки: https://ycilka.net/tvir.php?id=962

*****************************************************************************

*****************************************************************************

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ.

Тренувальні вправи.

І. Опрацювання схем: 

[    ], і (й, та, але, однак, зате, проте, чи - чи, ні - ні, або - або) [    ].

[    ]; і [    ].

[    ] - і [    ].

І. Спостереження, лінгвістичне дослідження:

1. Ще над дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій (Ліна Костенко). 2. Я воду пив з твого лиця, а ти, мов зіронька пишалась (Р.Лютий). 3. А за садами левада, а за левадою долина, а в долині тихий ледве журкотить струмок, оброслий вербою й калиною та окутаний широколистими лопухами; а в цьому струмку купається опецькуватий білявий хлопчик (М.Шумило). 4. Вона (Соломія) прикладала до рани мокру холодну ганчірку - і Остапові ставало легше. 5. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона (Соломія) побачила червоні, як грань, хмари - і зразу стали зрозумілими їй і той дим, і тепло, і неспокій птахів (М.Коцюбинський)

ІІ. Коментар:

    • Між частинами складносурядного речення перед сурядними (єднальними, протиставними. розділовими)  завжди ставиться КОМА.
    • КРАПКА З КОМОЮ ставиться між частинами ССР, якщо ці частини ускладнені або далекі за змістом.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ на смислові звязки між частинами ССР!!! 

У 4-ому складносурядному реченні друга частина виражає наслідок (результат) дії, зазначеної у першій частині. 

У 5-ому складносурядному реченні друга частина виражає швидку зміну подій. 

Як правило, друга частина складносурядного речення вимовляється з пониженою або підвищеною інтонацією: [    ] - і ! [    ].

    • ТИРЕ між частинами ССР ставиться, якщо друга частина складносурядного речення виражає швидку зміну подій, наслідок або висновок першої частини складносурядного речення.

ІІІ. Спостреження, лінгвістичне дослідження.

1. Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В.Сосюра). 2. Надвечір у дворі стало тихо і пес заліз у кубло відпочивати (М.Стельмах)


УВАГА! У поданих складносурядних реченнях кома між його частинами не ставиться: обидві частини ССР мають спільний другорядний член - обставина.


Міркуйте: дерева хиталися і прибій синів (де?) вдалині; стало тихо і пес заліз відпочивати (коли?) надвечір.

ІУ. Опрацювання теоретичного матеріалу в підручнику ст. 84 впр. 106; ст. 85 "Із секретів синтаксису"; ст. 88-89 для запам'ятовування. П у н к т о г р а м и.

У. Опрацювання схем: 

[    ], і (й, та, але, однак, зате, проте, чи - чи, ні - ні, або - або) [    ].

[    ]; і [    ].

[    ] - і [    ].

УІ. Тренувальні вправи.

Вправа 108 (усно)

Вправа 114 (письмово)

*** Вправа 109, 113.


БАЖАЮ УСПІХУ. 

до вивчення складносурядних речень 

Складне речення, у якому є два або  простих речень, незалежних одне від одного (від одного простого речення до іншого не можна поставити питання!!!), називаємо СКЛАДНОСУРЯДНИМ.

Цікава інформація: слова з префіксом СУ- вживаються для передачі значення "ті, що поруч, рядом, але не залежать одне від одного". Наприклад: СУсіди, СУспільство. 
СУрядність - це ряди слів поруч, рядом, але не залежні між собою. 

      Увага: Ряд слів Зітхання лісів лунає легке знаходиться поряд з рядом слів Чується квітів зітхання. Ці два ряди слів можна об'єднати в одне складне речення, поєднавши сполучником сурядності: Зітхання лісів лунає легке, і чується квітів зітхання. 
      Як бачимо, питання від однієї частини речення до іншої ми поставити не можемо, бо вони незалежні між собою.
      При цьому прості речення у складному пов'язані між собою смисловими зв'язками, що вказують на одночасність подій або послідовність подій. Також події, про які розповідається у простих реченнях, можуть протставлятися, чергуватися чи виключати одна одну. 
      Якщо прості речення у складному передають події, що відбуваються (відбувалися, будуть відбуватися) одночасно, то вони (прості речення) мають смислові зв'язки ОДНОЧАСНОСТІ. Наприклад: Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном.
      Якщо прості речення у складному передають події, що відбуваються (відбувалися, будуть відбуватися) послідовно, то вони (прості речення) мають смислові зв'язки ПОСЛІДОВНОСТІ. Наприклад: Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.
      У таких складносурядних реченнях використовуєтся для поєднання простих речень сурядні єднальні сполучники  і, й, та(і), ні-ні, ані, також.

      Якщо події чи явища у простих реченнях протиставляються або зіставляються, то ці речення мають ПРОТИСТАВНІ (ЗІСТАВНІ)смислові зв'язки і між ними використовуються протиставні сурядні сполучники а, але, та(але), проте, зате, однак. Наприклад: Люблю весну, та хто її не любить на цій чудесній, радісній землі.

      Події, передані у простих реченнях - частинах складного, можуть чергуватися або виключати одна одну. Смислові зв'язки в таких реченнях РОЗДІЛОВІ, а засобами зв'язку є роздільна інтонація і парні розділові сполучники  то...,то...;  або.., або...;  чи..., чи...;  не то..., не то...;  хоч.., хоч.. . Наприклад: Чи то галич налетіла чорна, чи то гору турки обступили. 

Рекомендовано вправи для самостійного виконання: виписати з художніх творів 12 складносурядних речень з різними типами смислових зв'язків.

Бажаю успіхів!


Тема: однорідні й неоднорідні означення.
Мета: поглибити знання учнів про означення як другорядний член речення; сформувати поняття однорідні й неоднорідні означення; формувати навички розрізняти однорідні й неоднорідні означення, вчити учнів ставити коми між однорідними означеннями; удосконалювати вміння доречно використовувати їх у мовленні; розвивати мислення, увагу, пам'ять, мовлення учнів; на основі комунікативно-мовленнєвого матеріалу сприяти формуванню почуття патріотизму.
Тип уроку: засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)
Учні повинні:
знати, чим відрізняються означення однорідні від неоднорідних
знаходити в тексті однорідні й неоднорідні означення, сприймати на слух
ставити коми лише між однорідними означеннями
вміти вживати у своєму мовленні означення однорідні й неоднорідні.

!!!! Для вивчення даного матеріалу нам необхідно згадати:
- що таке означення, чим виражається? § 10. ст.65-70.
- які члени речення називаються однорідними? § 20. ст.143-144.
Розглянути речення, записані на дошці:
1. Я не турист у милім, ріднім краї. (М.Рильський) 2. Завжди в серцях нащадків буде жити горда, нескорена українка Леся. (В.Гетьман).
Завдання:
- знайти у реченнях означення
- визначити, як вони характеризують означувані слова.
Опрацювати за підручником стор. 150 однорідними ...п. 1,2,3. (у п. 3 помилка, тому слід читати: “підсилюють, пояснюють одне значення..”)
Завдання:
- встановити або заперечити однорідність означень у записаних на дошці реченнях.
(підказка: милім, ріднім - однорідні означення, адже підсилюють, пояснюють одне значення, вказують на споріднені ознаки)

!!! Пунктограма стор. 142.
А тепер, шановні діти, згадайте, будь ласка, з якого вірша рядки : “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину”? Про що цей твір? Чи пов'язана доля кожної людини з батьківщиною? З чого починається Батьківщина? Який синонім можна дібрати до словосполучення “любов до батьківщини”?
(бесіда 1 хв.; підказка: Василя Симоненка “Лебеді материнства”, який ми вчили напам'ять. Любов до батьківщини = патріотизм).
Прочитати й записати речення.
Записуємо речення з цього твору, спостерігаємо, досліджуємо і робимо висновки.
1. Заглядає в шибку казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима.
Завдання:
- знайти означення в реченні
- звернути увагу на означення до іменника ласка
яку ознаку несе в собі прикметник материнська, а яку — добра?
(підказка: материнська — прикметник належить до групи відносних прикметників, несе в собі ознаку за належністю; добра — належить до групи якісних прикметників, називає ознаку за якістю)
? Чи можуть слова, які характеризують предмет або явище за різними ознаками, вираженими прикметниками різних груп, бути однорідними???
Працюємо з підручником, ст. 150 Неоднорідними є п. 2.3.)
Прочитайте й записати речення. Як ви розумієте його зміст?
2. У кожного народу є соки, що живлять його глибоке коріння.
Завдання:
- знайти означення в реченні
- звернути увагу на означення до іменника коріння
- якими частинами мови виражені означення?
(підказка: його — займенником, глибоке — прикметником)
? Чи можуть означення, які виражені різними частинами мови, бути однорідними??? (працюємо з підручником, ст. 150 Неоднорідними є … п. 1.).

!!! Між неоднорідними означеннями кома не ставиться.
Робота з картками.
Завдання:
- прочитати речення, визначити тематику поданих речень
- знайти в реченнях незрозумілі слова, пояснити їхнє лексичне значення (словник на таблиці)
- знайти означення, пояснити відсутність ком між ними.
1. Маю я святе синівське право з матір'ю побуть насамоті. 2. Скільки музики натхненної багато в шумі тихих каламутних вод. 3. Коли б я зміг забуть убоге рідне поле, за шмат ції землі мені б усе дали… 4. Як живить вогнище руда суха солома, так нас годує мудрість повсякчас. (В Симоненко). 5. Моя земля — це горді верховини, це безмежні засіяні поля, це стрімкі гірські потоки й полонини, це ліси й замріяні моря. (В.Гетьман).6. Ти мечем стрічала супостата і вогнем ненависті палила, і козацька заповзята вдача гайдамацьким гнівом клекотіла. (М.Луків).
Словникова робота:
супостат — людина 1. ворог, недруг; 2. негідник, мерзотник;
вдача характер, сукупність психічних особливостей людини, які виявляються в її діях, поведінці, характері; нахил, звичка (також про тварин): У мого батька горда вдача. Андрій був веселої вдачі хлопець.
клекотіла — клекотіти, клекотати
видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів): Журавлі в небесах клекотали... Клекочуть угорі лелеки.
бурхати, вирувати, шумувати (про рідину): Перед ними море миле Гомонить і клекотить. Вода клекоче, булькотить...
кипіти з шумом: Самовар радісно клекотів і випускав пару. Чути, як у глибині форми клекоче метал.
глухо булькотіти (в горлі, у грудях при хворобливому стані): У горлі стало дуже хрипіти, а у грудях аж клекотить...
видавати, створювати переривчасті звуки, схожі на клекіт птахів; шуміти (про мотор, кулемет і т. ін.). У повітрі клекотали кулемети, цінькали кулі. Міни клекотіли над головою, огидно завиваючи.
переносне значення — бурхливо, з шумом відбуватися, здійснюватися: Василько чув, що бій клекотав зовсім близько за селом. Прекрасні ці творчі будні, Коли праця довкола клекоче.
переносне — голосно виявляти свої почуття, пристрасті тощо; шуміти (про людей):Клекотіла громада, і заговорили усі, нічого і не розбереш.
переносне — бурхливо, з незвичайною силою проявлятися (про почуття, пристрасть і т. ін.): У грудях аж клекотав гнів. Йому здавалося, що то не вітервирує, а пекуча образа клекотить у його грудях.
Закріплюємо опрацьований матеріал.
1). Виконуємо вправу 215 усно.
Завдання:
- прочитати речення
- назвати, які означення використано в реченнях
- пояснити розділові знаки, вжиті в реченнях
- зробити словотвірний аналіз слів оббігала, осінній, самоцвітами .
2) Виконуємо ваправу219 усно.
Завдання:
- прочитати речення
- визначити, де необхідно ставити розділовий знак — кому, і пояснити його
- накреслити схеми 3-х речень за вибором
- з'ясувати лексичне значення слів квітчає, шпилястих, кружальцями
Словникова робота (словник на таблиці)
Квітчати — прикрашати, прибирати квітами, зіллям кого-, що-небудь; заквітчувати:Квітчали хату на свято Трійці.
переносне значення — прикрашати кого-, що-небудь чимось: Правда буде квітчати високе чоло славетного Співця-Бояна невмирущим вінком слави. Безрукий ще продовжував вступ, квітчаючи свою розмову словесними візерунками.
Шпилястиий —
1. Який має багато шпилів, горбів (про підвищення); горбистий: Якось не тішили моє око шпилясті гори, що тиснуться понад Прутом.
2. Який має загострений кінець, закінчується шпилем: Посеред селища, насупроти греблі, височіла чимала дерев'яна церква з одною банею і високою шпилястою дзвіницею. В крайньому саду праворуч червоніла шпиляста вілла.
3) Подібний до шпиля, гостроверхий: На високих жовтогарячих шпилястих тополях іскрилося осіннє сонце. Наче хтось розкидав довгі шпилясті тіні аж ген до середини поля.
3) Виконуємо вправу 217 письмово (робота оцінюється).
Творче завдання: скласти одне речення з однорідними й одне речення з неоднорідними означеннями на тему “Моя Батьківщина”.
Підсумки уроку.

    • Діти повинні повідомити, чого навчилися на уроці, що знають і вміють.
Домашнє завдання. На високий рівень — вправа 220; на достатній — вправа 222; на середній — вправа 214 (виписати речення з однорідними й неоднорідними означеннями).


      

5 коментарів: