на допомогу учням

22 листопада 2021 року. Для учнів 8-А класу

Типові завдання

для контрольної роботи з теми «Другорядні члени речення»

1. Вкажіть речення, в якому є неузгоджене означення…

2. Прямий додаток подано в реченні рядка…

3. Прикладка — це …

4. Визначте ряд, у якому правильно визначені члени для речення …5. Позначте речення, у яких відсутні прикладки… 

6. Позначте речення, в якому є непрямий додаток…

7. Укажіть речення з відокремленою прикладкою, з’єднаною з означуваним словом сполучником як або імені (розділові знаки пропущені)… 

8. Знайдіть речення з прикладкою, що береться в лапки

9. Зазначте речення з прикладкою, яка не береться в лапки 

10. Прикладка - це іменник, якому властиві такі ознаки: 

11. Обставина способу дії є в реченні рядка …

12. обставина часу є в реченні рядка …

13. Прикладка може вказувати на … 

14. Прикладкою в реченні ……. – є слово… 

15. Зазначте прикладки в реченні  …

16. Знайдіть прикладки в реченні  …

17. Виберіть прикладки, які треба писати через дефіс

18. Позначте прикладку, яку треба писати в лапках

19. Записати правильно слова з прикладками непоширеними, знявши риску

20. Зробити повний синтаксичний розбір речень, поставити пропущені букви та розділові знаки.

ДІТИ, ПЕРЕГЛЯНЬТЕ, будь ласка, презентацію лексичні помилки

Шановні деесятикласники, зверніть увагу !!!!!!

ЗНО-2020 Власне висловлення

Загальна Кількість завдання роботи базового уровня - 58 , н а Виконання якіх відводіться 150 хв. Завдання з Розгорнутим відповіддю предполагает создание учасником ЗНО власного вісловлення. Роботу, что НЕ відповідає темі власного вісловлення, буде оцінено в 0 балів. Роботу ОБСЯГИ менше 100 слів буде оцінено в 0 балів.
33 завдання з української мови + власне вісловлення = ДПА. Максимальна Кількість балів, якові может набраті учасник ЗНО, виконан роботу базового уровня - 104.

Загальні вимоги до написання власного вісловлення :

 Результатом Виконання тестового завдання з Розгорнутим відповіддю є создания власного вісловлення (пісьмової роботи) з викладу свого Ставлення до наведення тверджень чи окресленої проблеми.

Власне вісловлення - це спеціфічній текст, у якому учасник тестування обстоює й доводити свою позицию у форматі, запропонованому в тестовому зошиті. Максимально можлива сума тестових балів за власне вісловлення (сума тестових балів за всіма крітеріямі) - 20. Робота віконується на бланку Б.

 Учасник ЗНО повинен написати твір, у якому чітко й послідовно будуть дотримані всі умови завдання. Традиційною в останні роки є така умова: Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

 Мікротекст – дискусійна проблема, яку окреслює учасник тестування й обґрунтовано викладає своє ставлення до неї (проблеми) у власному висловленні.

 Приклад мікротексту (ЗНО2019)

Прочитайте наведений текст.

На формування особистості впливає багато чинників. Дехто впевнений, що особистість формують передусім походження й родинне виховання, сильний вплив чинять на неї також освіта та суспільство. Інші ж твердять, що визначальними в становленні особистості є зусилля самої людини, її здатність до самовдосконалення й повсякчасної внутрішньої роботи над собою. Які чинники мають переважати у вихованні особистості?

 Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

 Опорні слова до вищенаведеного мікротексту:

Людина, особистість, індивідуальність, душа, походження, родовід, генеза. Освіта, навчання, наука, освіченість, суспільство, громада. Самовдосконалення, робота над собою, зростання. Розвивати, виховувати, навчати, вдосконалювати, формувати, самовдосконалюватися, працювати над собою, зростати, розвиватися.

 Структура власного висловлення:

ТЕЗА
АРГУМЕНТ 1

АРГУМЕНТ 2
ПРИКЛАД 1 (з літератури або мистецтва)
ПРИКЛАД 2 (з історії, суспільно-політичного або власного життя) ВИСНОВОК.

 Схема й логіка написання висловлення:

Теза. Я вважаю, …Мені здається, що … На мою думку, … На моє переконання, … Моя точка зору на цю проблему така: … Якщо учень погоджується з тезою: Я цілковито згоден із тезою, запропонованою для роздуму … Я підтримую думку, висловлену в назві твору … Важко не погодитися з тезою, запропонованою для роздуму … В іншому випадку початок буде такого типу: Мені здається, теза, запропонована для роздуму, помилкова. Я хотів би довести протилежне твердження: … Я хотів би спростувати запропоноване твердження … Не можу погодитися з думкою, яка звучить у назві твору. Я вважаю інакше: … Я не підтримую точку зору, висловлену в назві твору

 Приклади тез

Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш. Із думкою, запропонованою в назві твору, я цілком згоден. Вважаю, що, справді, людина повинна цінувати те реальне й близьке, що вона має і що її оточує, а не жити примарними мріями. Я не можу погодитися з тезою, запропонованою для роздуму. На мою думку, лише з мрією людське життя набуває сенсу й повноти.

 Приклади тез

Ніщо не звеселяє душу людини так, як споріднена праця Безперечно, великий український філософ Григорій Сковорода мав рацію, коли говорив про значення спорідненої праці для життя людини. Я вважаю, що улюблена робота, справді, дає людині задоволення, робить її життя змістовнішим і радіснішим.

Учні мають знати, що тема з уже сформульованою тезою може мати вигляд афоризму. АБО: «Запропоновану для роздуму думку я розумію так: …» – і доводити своє твердження, своє розуміння, своє бачення.

  Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця Тему твору, запропоновану для роздуму, я розумію так: найголовніше в людині – це її серце, тобто доброта, чуйність, співчутливе ставлення до ближніх. Я вважаю, що це правильно. Мабуть, моя думка із цього приводу не оригінальна: справді, нас роблять людьми любов і доброзичливість, без них чудова зовнішність і великі статки схожі на міцну шкаралупу трухлявого горіха. Кому такий плід потрібен? Ми - це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних Афористично сформульовану тему твору, мені здається, треба розуміти так: кожен із нас неповторний у своїй індивідуальності, кожен становить собою своєрідний унікальний всесвіт. Безперечно, це правильно. Особисто я вважаю, що потрібно вірити в себе як самоцінну особистість, не боятися мати власну точку зору і, звичайно, поважати думки й права інших.

 Якщо тема твору – дилема (вибір із двох варіантів) «Що визначить подальшу долю людства – віра в силу людського розуму загалом чи віра в окрему особистість?», то для формулювання тези до теми такого типу існує кілька можливих способів:

-        стати на бік однієї із частин дилеми (найлегше й найочевидніше)

-        запропонувати свій (третій!) варіант

об’єднати дві точки зору.

 Аргументи:

Аргумент 1. Я так думаю, тому що…

Приклад до аргументу 1. Мої міркування найточніше ілюструє такий приклад… Аргументом на користь моєї думки мо­же бути те, що …До того ж …Довести своє твердження я можу такими аргументами: по-перше, …, а по-друге, …На користь моєї думки можу навести такі аргументи: …Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, …,а по-друге, …

Аргумент 2. Я так думаю, тому що…

Приклад до аргументу 2. Мої аргумент найточніше може проілюструвати такий приклад…

 Приклади:

Скарбниця світової літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. Так, … На згадку приходить герой … Як я вже зазначав, … У звязку з порушеною проблемою хочеться згадати твір … Яскравим прикладом саме такого розуміння … особисто для мене є … Проблема … є дуже актуальною, тому багато прикладів її розвязання дає саме життя.

          Повертаючись до думки про …, можу навести такий приклад: Щодо цього яскравим прикладом є образ … із твору … Тема мого роздуму порушується у творі …. Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой … з твору …Історія також дає багато прикладів … Один із них – Згадаймо постать видатного … Захоплює його …Хоча мій життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …Хочу навести приклад із власного життя …

 Висновок:

Отже, думка про те, що…послідовно стверджується низкою доказів, які виразно ілюструються прикладами. Це дозволяє робити висновок про виправданість мого погляду на…(виправданість думки, висловленої в темі; невиправданість думки, висловленої в темі; часткову справедливість (істинність) думки, висловленої в темі). Отже, можна дійти висновку, що …

          Підсумовуючи, можна зазначити: … Таким чином, можна зробити висновок, що … Отже, бачимо, що …На завершення свого роздуму підсумую: … Звертаємо увагу школярів, що вирази для звязку думок не є закріпленими за певною частиною твору. Наявність їх впливає на кількість балів за логічність твору, отож вони необхідні.

 Попередження помилок у змісті та структурі при написанні висловлення:

Необхідно планувати написання твору та перевіряти власну роботу !!!  Планування письмової роботи:

Сплануйте свій час і послідовність дій:

а)уважно прочитайте запропоновану тему;

б)підкресліть ключові слова в умові завдання, визначте його основну думку;

в)складіть і запишіть короткий план висловлювання;

г)сформулюйте тезу Вашого висловлення;

д)напишіть основну частину, виділивши кожну мікротему в окремий абзац. Уникайте занадто довгих або коротких абзаців.

є)формулюючи висновок, переконливо підтвердіть думку, висловлену тезою, але не повторюйте її дослівно;

е)хоча часу на написання тексту відведено небагато, сплануйте його так, щоб устигнути уважно перевірити роботу.

 Теза та висновки не повинні бути суперечливими одне одному. Для того, щоб думки висловлення учня набули вигляду звязного повідомлення, вони мають бути обєднані однією темою, яка й формує зміст тексту, визначає його структуру, тобто композицію. Структура передбачає дотримання позицій, які вважаються необхідними для кращого сприймання, розуміння й усвідомлення поданої в тексті інформації.

 У висловленні завжди має бути проблема - соціальна, психологічна й ін. Саму постановку проблеми, її формулювання висловлюємо в тезі. Теза - коротко сформульована провідна думка твору, правильність якої необхідно довести. У тезі ми презентуємо гіпотезу висловлення проблеми, тож саме теза є відправним пунктом наших міркувань. Аргументація має бути переконливою та спиратися на такі рівні: логічність доказів і послідовність їх мовної презентації, доречність аргументів, їх життєвість (тобто конкретність, а не абстрактність) і різноманітність. Аргументи не мають повторювати один одного.

 Необхідно уважно добирати аргументи з історичного минулого або сьогодення, з творів художньої літератури чи власного життєвого досвіду. Вони допоможуть переконати читача в правомірності висловлених думок і засвідчать рівень вікової, знаннєвої, суспільної та громадянської компетентності. Варто ретельно продумати, наскільки застосований аргумент виконує покладене на нього смислове навантаження й логічно вписується в хід міркування.

 Допомагають логічно й послідовно передати хід думок автора в тексті вставні слова й словосполучення, які унеможливлюють виявлення власної констатуючої (на мою думку; я вважаю; як мені здається й ін.) та емоційної (на щастя; на радість; на жаль; як не прикро) позиції автора, визначають черговість застосованих аргументів (по- перше; по-друге, у першому випадку; з одного боку; з іншого боку).

 Висновок, як правило, конкретніше, ніж теза, яка пропонує гіпотезу вирішення проблеми, абстрактно окреслюючи її ідею. У висновку резюмується чітка позиція автора щодо гіпотетичного розвязання поставленого питання, і ця позиція є наслідком усього міркування.

Допомагають оформити висновок такі слова й вирази: отже; тож; що ж; як бачимо; з огляду на сказане; обміркувавши проблему тощо.

Висновок, якщо він сформульований грамотно й конкретно, послідовно випливає із попередніх міркувань і логічно повязаний із висунутою тезою, - свідчить про вміння конструювати мислення

Найтиповіші мовні помилки учнів при створенні власних висловлювань:

1. Змістові помилки (помилкове вживання фактичних понять);

2. Орфографічні помилки (неправильне написання слів; неправильний перенос у наступний рядок).

3. Пунктуаційні помилки (неправильне вживання розділових знаків);

4. Лексичні помилки (повтор слова, спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях; дублювання значення у двох словах;  уживання зайвих слів; порушення сполучуваності слів; уживання слів у невластивому значенні;  уживання слів, не властивих зображуваній епосі;  уживання слів, не властивих українській мові.  

5. Граматичні помилки (морфологічні – неправильне вживання відмінкових форм; неправильне утворення граматичних форм ступенів порівняння якісних прикметників і прислівників; неправильне відмінювання числівників та утворених від числівників слів; неправильне утворення форм особових дієслів; прушення норм утворення граматичних форм дієприкметників; помилки неправильне узгодження підмета і присудка; порушення цілісності дієприкметни кового звороту).

6. Синтаксичні помилки (неправильна форма іменника, керованого дієсловом. неправильна форма сполучення іменника з числівником; неправильний вибір прийменника; дієприслівник або дієприслівниковий зворот не пов'язаний із тією самою дійовою особою; відрив означального підрядного речення від пояснюваного ним слова; уживання слів одного стилю в тексті іншого; уживання мовних штампів).

 Критерії оцінювання власного висловлення (6 позицій) і мовленнєве оформлення (2 позиції):

Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюється за критеріями змісту й мовного оформлення:

1. Теза: 0, 1 або 2 бали.

2. Аргументи: 0, 1 або 2 бали.

3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали.

3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя: 0, 1 або 2 бали.

4. Логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали.

5. Висновок: 0, 1 або 2 бали.

6а. Орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

6б. Лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

  Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями (1, 2, 3а, 3б, 4 та 5).

ТЕЗА. Учасник вправно формулює тезу  2б.; учасник не формулює тезу вправно – 1б.; учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі – 0б.

АРГУМЕНТИ. Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи – 2б.; учасник наводить принаймні один доречний аргумент, або аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого., або один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези – 1б.; учасник не наводить жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними – 0б.

          Один із аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи інших видів мистецтва – 2б.; немає мотивації наведення прикладу, або приклад не конкретизований через художній образ, або у прикладі є фактичні помилки – 1б.; прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає або він не є доречним – 0б.

Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя, учасник наводить принаймні один доречний приклад з історії чи зі суспільно-політичного життя, чи з власного життя – 2б.; немає мотивації наведення прикладу, або приклад не конкретизований, або у прикладі є фактичні помилки – 1б.; прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає або він є не доречним – 0б.

Змістовий вияв і композиційне оформлення (всього 4б). Логічність (висловлення демонструє зосередженість думки); послідовність на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки – 2б. У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки – 1б. Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає – 0б.

Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів – 2 б. Висновок лише частково відповідає тезі або не повязаний з аргументами та прикладами – 1б. Висновку немає, або висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі, або висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами – 0б.

          Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями (6а та 6б).

Критерій 6в – кількість помилок: орфографія та пунктуація (0-1 помилки – 4б.;  2-6 помилок – 3б.; 7 і більше помилок – 0б.

          Критерій 6б – кількість помилок: лексика, граматика та стилістика (0-1 помилка – 4б.; 2-4 помилки – 3б.; 5-7 помилок – 2б.; 8 і більше – 0б.

          !!!!!!! Увага! Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи дві негрубі помилки рахують як одну грубу. До негрубих зараховують такі помилки: у написанні великої літери в складних власних назвах; у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників із прийменниками; у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший…); у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший; у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності. Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не сумують і не зараховують як одну грубу. Систематичне порушення норм милозвучності (три й більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як одну стилістичну помилку.

              😐       😐     😐     😐     😐     😐     😐     😐     😐       😐

Безумовно, сучасні телефони дають своїм власникам багато різних можливостей. А це означає, що тепер не потрібно їхати або йти до знайомих чи друзів, аби поспілкуватися; не обов’язково йти у бібліотеку, аби почитати цікаву книгу; не варто чекати вечора, щоб подивитися улюблений серіал. Адже все це і навіть більше – у гаджеті.

Та разом з цим чи не втрачає людина інші можливості? Чи не є прикрістю така прив’язаність до телефону? Чи не буває людям нудно з собою наодинці? Тільки подумати: завжди на самоті. Ні – сам на сам з телефоном. Для багатьох стало звичним не розслаблятися, не впускати до свого єства важливі думки, спогади, цікаві історії, не мріяти, не уявляти, не дивитися у вікно, відшукуючи у щоденних картинах щось нове; не усміхатися знайомим поряд; не заводити розмову з незнайомцем; не проаналізувати пройдешній день, не порадитися з рідними, не обговорити якісь ідеї з колегами тощо…

Інакше кажучи, мобільний телефон часто позбавляє нас прагнення до живого спілкування.

 $$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$

😏Шановні десятикласники, сподіваюся, що поданий матеріал  стане вам у нагоді:

Принципи української орфографії

В українській орфографії визначають такі принципи правопису:

- фонетичний

- морфологічний

- історичний (традиційний)

- смисловий (диференційний).

Фонетичний принцип правопису полягає в тому, що відповідно до нього точно фіксується фонетичний склад мови. Слово або його частина за фонетичним принципом пишеться так, як вимовляється в літературній мові. Основою для письма за фонетичним принципом є правильна літературна вимова – написання за цим принципом відповідають українській літературній вимові. На письмі відповідними буквами позначають звук, склад чи слово, що реально вимовляються.

В українській орфографії за фонетичним принципом позначаються:

1) усі наголошені голосні звуки: па́рта, шко́ла, зу́стріч, пе́ра, ши́роко, лі́нія;

2) ненаголошені звуки [а], [у], [і] та [о], крім того, що знаходиться в корені українського слова перед складом з наголошеними [у], [і]: доро́га, магази́н, буди́нок, підро́зділ, молоко́, ходи́ти;

3) [о] після шиплячих: жовтий, звечора, чотири;

4) [у] в словах парубок, мачуха, яблуня, яблуко, а також у дієслівному суфіксі -ува- та прикметниковому суфіксі -уват-: будувати, купувати, руйнувати, жовтуватий;

5) префікс с- перед кореневими [к], [п], [т], [ф], [х]: сказати, спитати, стиха, сфотографувати, схилитися;

6) групи приголосних звуків, що утворилися внаслідок спрощення: виїзний, обласний, тижневий, брязнути, тріснути, щасливий, серце, сонце;

7) групи приголосних [зтв], [цтв], [ств] в іменниках, утворених за допомогою суфікса -ств- від слів з основою на приголосні звуки [г], [з], [ж], [к], [ч], [ц], [х], [ш], [с]: убозтво (від убогий), ткацтво (від ткач), птаство (від птах), товариство (від товариш);

8) приголосні звуки [з'], [с'], [ц'] у прикметниках перед суфіксом -к- у буквосполученнях -зьк-, -цьк-, -ськ-, що виникають в результаті творення прикметників за допомогою суфікса -ськ- від слів, основа яких закінчується звуками [г], [ж], [з], [з'], [к], [ч], [ц], [ц'], [х], [ш], [с], [с']: норвезький, паризький, французький, чумацький, ткацький, молодецький, чеський, товариський, черкаський;

9) чергування приголосних [г], [к], [х] → [ж], [ч], [ш] → [з´], [ц´], [с´]

дорога → дорожній  → (на) дорозі,              

рука → ручний → (на) руці,

кожух → кожушина → (у) кожусі, 

вухо → вушко → (у) вусі.

Морфологічний принцип правопису вимагає однакового позначення на письмі значущих частин слова, незалежно від їх реального звучання. Цей принцип встановлює, так би мовити, єдність між спорідненими словами.

Конкретно позначуваною одиницею на письмі за морфологічним принципом є морфема – префікс, корінь, суфікс, закінчення. Написання слів, морфем за морфологічним принципом не відповідають вимові, тому вимова не може служити основою для таких написань.

Вимова                                   Написання

[леихки׀ĭ]                             легкий (бо ле́гко, леге́нький)

[криела׀то]                         крилато (бо кри́ла)

[гоулу׀бка]                          голубка (бо го́луб)

[кни׀з´ц´і]                            книжці (бо кни́жечка, кни́жний)

[на р´і׀ц´:і]                          на річці (бо річка, рі́чечка)

За морфологічним принципом в українській орфографії позначаються:

1) ненаголошені голосні [е], [и] та [о] перед складом з наголошеними [у], [і] в корені українських слів: земля, високий, розумний (як і в словах зе́млі, ви́соко, ро́зум);

2) приголосні звуки, що змінюють своє звучання внаслідок асиміляції: кігті, боротьба, не мажся, радуєшся, у діжці, хустинці, на гілці (як і в словах кіготь, боротися, мажеться, діжечка, хустинка, гілка);

3) приголосні на межі значущих частин основи — префікса й кореня: розкидати, розчистити, зшити; афікса -ся й попереднього шиплячого, що належить до закінчення (хвилюєшся) або до основи (не морочся), а також попереднього [т']: хвилюються, зустрічаються, змагається;

4) прийменники з, без перед словами, що починаються шиплячими звуками: вийшла з школи, спідниця без шва;

5) приголосні звуки (найчастіше [т], [д]), що спрощуються у вимові: журналістський, студентство, у поїздці;

6) довгі звуки на межі значущих частин слова: беззбройний, віддати, цінний, письменниця, піднісся.

Історичний, або традиційний, принцип правопису полягає в тому, що слова, окремі частини їх чи окремі букви пишуться так, як вони писалися раніше, за усталеною традицією, хоча таке написання не можна пояснити у сучасній українській літературній мові дотриманням ні фонетичного, ні морфологічного принципів.

За традицією в українському письмі вживаються букви:

1) я, ю, є, що позначають один або два звуки: маля, синю, малюнок, моя, свою, твоє, маяк, м’ята, возз’єднати, в’юн, альянс, ательє, єдиний, юнак;

2) буква ї, що позначає два звуки: їхати, солов’їний, країна;

3) буква щ, яка позначає два звуки: щавель, дощовий, кущ;

4) м’який знак: сядь, дядько, синього;

5) буквосполучення ри, ли між буквами на позначення приголосних звуків у корені українських слів: кривавий, тривога, глибокий, блищати;

6) е, и в словах на зразок келих, левада, кишеня;

7) подвоєні букви в іншомовних словах: Шиллер, Руссо, Голландія, Марокко, ванна, вілла, мадонна, голландець.

Історичний принцип правопису зберігає спадщину минулого, але на певному етапі розвитку мови, коли таких написань стає багато, він ускладнює засвоєння правопису широкими масами, створює розрив між усною і писемною формами літературної мови, не відповідає мовній практиці.

Смисловий, або диференційний, принцип вимагає різного написання однозвучних слів, що мають різне значення (омонімів). До таких написань належать:

1) вживання великої чи малої букви: Лев (ім’я), лев (назва тварини); Орел (місто, прізвище), орел (птах); Захід (країни Західної Європи), захід (частина світу); Береза Катерина, білокора береза;

2) написання різних букв у корені однозвучних слів: греби і гриби; кленок (від клен) і клинок (від клин); плести (від заплітати); плисти (від плавати).

3) написання слів разом чи окремо: стомився, зате все зробив і відповідаю за те доручення; повернулися вдень і в день народження; світить сонце і сон це чи дійсність;

-4) написання окремо або через дефіс: працювати по-новому і по новому шляху; зроблено по-моєму і по моєму обличчю тощо.

За смисловим принципом уживаються на письмі і префікси пре-, при-, в яких голосні зазвичай ненаголошені, отже, у вимові взаємонаближені, внаслідок чого префікси вимовляються однаково (зіст.: [пр(е)ти׀хо ] і [пр(и)тиште]), але вживання їх пов’язане з тим значенням, якого надає кожен із них словам, що належать до різних частин мови: предобрий, предорогий і привокзальний, присісти, привезти.

***********************************

"Модри Камень" Олесь Гончар

1. Твір О. Гончара «Модри Камень» за жанром — (….)

2. Модри Камень – це назва містечка (…)

3. Події в новелі «Модри Камень» починаються й завершуються в такі пори року …

4. Тема новели «Модри Камень» виражена в рядках…

5. Терезу було звинувачено в переховуванні солдата через те, що …

6. Прочитайте рядки «Від скирти сіна відділяється … , білий, мов привид», «Побачивши плитку, …всміхається, ставить біля дверей свій “баян”, обтрушується, здивовано вслухаючись у співучу словацьку мову».
На місці пропусків треба вставити слово …

7. Прочитайте рядки. «…пишні, зігріті весняним сонцем, коли полонини, як сині озера, зацвітають тим першим цвітом весни, що по-вашому зветься — небовий ключ». Про шо йдеться в поданому уривку?
8. Ідея всепереможної сили кохання звучить у рядку ….  

9. Усі слова стосуються твору «Модри Камень» у рядку …

          10. У  новелі порушені всі проблеми, ОКРІМ  …

11. До композиційних особливостей новели «Модри Камень» належать …

12. Епітети у новелі …

13. метафори у новелі

14. порівняння у новелі

15. фразеологізми у новелі

16.Вчинки героїв…

17. Назва твору "Модри Камень" в перекладі українською означає …

18. У творі "Модри Камень" переважають риси літературного напряму …. 

19. Кульмінацією в новелі є епізод …

          20. Оповідь у творі ведеться від імені …

21. Образ весни в новелі символізує …

?????????????????????????????????????????????????????????????

 Учні 9-х класів! опрацюйте, будь ласка, подані питання:

1. Романтизм як напрям у літературі й мистецтві виник у країнах Західної Європи у :

17 ст. 18 ст. 19 ст. 20 ст.

2. Особливості українського романтизму:

а) розкриття внутрішнього світу людини

б) ідеалізація почуттів

в) історична тематика

г) зв'язок із фольклором

д) емоційність

е) ліричні відступи

3. До письменників-романтиків не належав:

а) В.Забіла б) М.Петренко в) П.Гулак-Артемовський

г) І. П.Котляревський

4. Автором поезії “Човен”є:

а) М. Петренко б) В. Забіла в) Є. Гребінка

г) П. Гулак-Артемовський д) М.Гоголь.

5. Тема романтичного твору “Небо”

а) страждання через нещасливе кохання; б) недоля

в) нарікання на життя; г) втеча від реалій д) філософія життя

6. Дивлячись на небо, ліричний герой (М. Петренко „Небо”)...

а) розмірковував б) сумував в) мріяв

г) насолоджувався його красою.

7. До ознак романтизму НЕ належи:ь

а) незадоволення реальним життям, зосередження уваги на внутрішньому світі людини;

б) посилення уваги до проблем літературної мови, національно-історичної тематики;

в) піднесена, емоційна, насичена яскравими народнопоетичними засобами художньої виразності мова;

г) увага до античних зразків, суворе дотримання єдності жанрів, засобів художньої виразності.

8. До представників «Руської трійці» НЕ належить:

а) Іван Вагилевич б) Євген Гребінка

в) Яків Головацький г) Маркіян Шашкевич

9. Хвилювання хлопця (М. Петренко „Небо”) пов’язане...

А 3 неможливістю самоствердитися.

Б Пошуками власної долі.

В Погіршенням власного стану здоров’я.

Г Роздратованістю, що викликана неувагою до себе коханої.

10. Птах, на якого прагнув перетворитися герой (М. Петренко „Небо”), щоб злетіти до неба.

а) голуб; б) ворон; в) жайворонок; г) сокіл.

11. М. Шашкевич належав до літературного угрупування поетів-романтиків...

12. Твір М. Петренка “Небо” став народною піснею, музику до якої написав...

а) М. Лисенко б) М.Вербицький

в) Л.Александрова г) М. Васильєв д) М. Глінка.

13. Авторами популярного романсу “Очі чорнії” є:

а) П. Гулак-Артемовський, Ф.Герман і А.Феррарис.

б) П.гулак-Артемовський і С. Гулак-Артемовський

в) Є.Гребінка та П. Воробкевич

г) Є. Гребінка, Ф.Герман і А.Феррарис

д) М.Петренко, С. Гулак-Артемовський і П. Воробкевич.

14. Запорізьку Січ М.Гоголь у своїй повісті називає:

а) батьківський дім;

б) гніздо;

в) нора

г) вольниця.

15. Сини Тараса Бульби з повісті М.Гоголя навчалися:

а) у київській академії;

б) у Острозькій академії;

в) за кордоном;

г) в Росії.

16. "Він мав славу одного з найкращих товаришів. Він був твердий до всяких спокус… Він був прямодушний з рівнею своєю. Він був добрий до такої міри, до якої міг бути добрий юнак із такою натурою і в такий суворий час”, — так характеризує М.Гоголь персонажа повісті “Тарас Бульба”:

а) Мусій Шило б) Остап Бульбенко

в) Андрій Бульбенко г) Охрім Гуска.

17. “Він не вмів холодно обмірковувати тактику бою,а кидався в гущу куль і мечів, убачаючи насолоду в битві”, — так характеризує М.Гоголь персонажа повісті “Тарас Бульба”:

а) Мусій Шило б) Остап Бульбенко

в) Андрій Бульбенко г) Охрім Гуска.

18. "Хай же згинуть вороги й пишається на віки вічні козацька земля”, — з такими словами гине в бою:

а) Степан Гуска

б) Мусій Шило

в) Остап Бульбенко

г) Тарас Бульба

19. У реченні Червоніли вже скрізь криваві річки, високо гатилися греблі козацьких та ворожих тіл використано:

а) персоніфікацію б) епітет

в) гіперболу г) оксиморон

20.”Нічого святішого немає від товариства”, — ці слова належть:

а) курінному отаману Кукубенку

б) козаку Метелиці

в) кошовому отаману Бульбі

г) незаймайківцеві Діхтяренку.

21. Тарас Бульба, “справляв поминки по Остапові”, а саме:

а) вирушив далі гуляти Польщею

б) повернувся додому і почав пити

в) у середовищі товаришів не промовив і слова

г) залишив Січ і подався у Чернігів.

22. Тарасові не до душі було гуляще життя на Січі, бо він:

а) хотів справжнього діла;

б) бажав збагатитися;

в) хотів відпочити;

г) не любив пити горілку.

23. Використаний у наведеному нижче уривку художній прийом називається:

«Степ що далі, то все кращав... Крізь тонкі та високі стебла трави пробивалися блакитні, сині й фіялкові волошки; жовтий дрок стримів своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка своїми шапками-парасольками рябіла на поверхні; занесений бозна-звідки колос пшениці наливався в гущавині».

а) портрет; б) пейзаж; в) інтер'єр; г) деталь.

24. Причиною зради Андрія стало:

а) небажання воювати з поляками;

б) сварка з батьком;

в) любов до красивої полячки;

г) бажання слави.

25. У повісті «Тарас Бульба» не порушена проблема:

а) товариства і дружби; б) зради;

в) проблема любові; г) проблема особистості та влади.

26 . Повість написана в стилі:

а) епічної оповіді; б) сімейної хроніки;

в) історичного дослідження; г) філософського міркування.

27." Виносив все: терзання і тортури , як велетень . Ні крику, ні стогону не було чутно навіть тоді, коли стали перебивати йому... кістки ... "- це портрет :

а) Тараса Бульби;

б) Остапа;

в) отамана Кукубенка;

г) Степана Гуски.

28. Вирази “Терпи козак, - отаманом будеш! ", "Є ще порох в порохівницях!" належать:

а) Тарасу Бульбі;

б) Мусієві Шилу;

в) курінному отаману Кукубенку;

г) курінному отаману Балабану.

29 . Сенс життя Тараса Бульби полягав у:

а ) вихованні синів;

б ) щасливому сімейному житті;

в ) служінні Батьківщині та захисту її від ворогів;

г ) підтримці традицій Запорізької Січі.

30. Тарас Бульба говорить синам: "Там вам школа; там тільки наберетесь розуму», маючи на увазі:

а) київську бурсу; б) сімейне життя;

в) життєвий досвід; г) Запорізьку Січ.

Установіть відповідність

0. Жанр твору	Назва твору
   1 Романс	А «Ведмежий суд»
   2 Повість	Б «Човен»
   3 Балада	В «Очи чёрные»
   4 Байка	Г «Тарас Бульба»
1. Установіть відповідність

Художній засіб	Приклад із твору
1 епітет	А «Прощай, мій покою, пускаюсь у море»
2 звертання	Б «синєє море», «буйнії вітри», «чорнії гори»
3 порівняння	В «За громом громи гуркотять»
4 алітерація	Г «Як темная нічка, насупились хмари»

Установіть відповідність

1. Герой	Репліка
   1 Тарас Бульба	А «Вітчизна є те, чого шукає наша душа, що для неї наймиліше. Моя вітчизна – ти! Ось моя вітчизна!»
   2 Остап	Б «Дякую Богові, що довелося мені вмерти на ваших очах, товариство! Хай же після нас живуть іще кращі, ніж ми, і хай красується вічно люба Христові козацька земля»
   3 Андрій	В «Ні, пани-браття, так любити, як козацька душа, - любити… всім, що дав тобі Бог і що тільки є в тобі… Ні, так любити ніхто не зможе!»
   4 Кукубенко	Г «Дай же, Боже, щоб усі, які тут стоять єретики, не почули, нечестивці, як мучиться християнин! Щоб жоден із нас не промовив жодного слова!»

**********************************************************************************************************************************************************************

ШАНОВНІ  УЧНІ 7 класу, якщо ви опрацюєте подані питання, успішно напишете перевірну роботу!!

Г.Тютюнник. „Климко”

1. Події у повісті “Климко" відбуваються:

а) навесні б) восени в) на початку зими

2. У творі йде мова про гори:

а) глиняні; б) крейдяні; в) соляні

3. Климко жив із:

а) дядьком Кирилом; б) матір’ю; в) дідом Уласом

4. Дядько Кирило працював:

а) машиністом поїзда б) пічником машиніста в) сталеваром

5. Найбільшою радістю для хлопчика було: (ст. 146)

а) писати в зошитах

б) прочитати нову книгу

в) допомогти дядькові

6. Дядькові Кирилові поклали на могилу:

а) ордени і медалі; б) шапку й квіти; в) шкіряний картуз із білими молоточками

7. На базарному майданчику люди ..

а) торгували, хто чим міг

б) купували зброю

в) скуповували продукти

8. Дідусь Гарєєв наказав Зульфатові:

а) піти в Лобовку по молоко

б) піти в сусіднє село по сіль

в) виміняти борошна, щоб спекти хліб

9 . Климко пройшов по сіль:

а) 100 км; б) 200 км; в) 20 км

10. Климко врятував дівчину від поліцаїв, ...

а) заховавши дівчину б) назвавши сестрою в) вдаривши поліцая

11. У поїзді німці знущалися над людьми.а саме:

а) насміхалися б) вбивали в) били

12. Наприкінці твору з Климком сталося:

а) німці забрали хлопця в полон

б) фашисти жорстко побили хлопчину

в) у нього влучили з автомата.

13. Климко жив у дядька Кирила, тому що:

А) був сиротою; Б) втік з дому; В) пристав у найми

14. Скільки картоплин накопав Климко :

А) 24; Б) 57; В) 38

15. Климко з Зульфатом жили:

А) у ваговій; Б) у бараці; В) на пероні

16.Наталя Миколаївнаопинилася на базарі , бо:

А) міняла трояндову сукню;

Б) купувала борошно;

В) спілкувалася з давньою подружкою

17. Дідусь Гарєєв приніс у вагову:

А) торбинку сухарів; Б) банку з молоком; В) пакетик борошна

18. Климка на базарі зацікавило:

А) гарна дівчина; Б) хор; В) гадалка Зіночка

19. Сіль, за якою ходив Климко, знаходилась:

А) у Слов’янську; Б) в Артемівську; В) у Донецьку

20. Скільки Климко заплатив шевцеві за тапочки:

А) 5 рублів; Б) 12 рублів; В) нічого

21. Тітка Марина не хотіла відпускати Климка, тому що хотіла:

А) щоб він був їй за сина;

Б) щоб він був їй за наймита;

В) щоб він відробив за сіль

21. Тітка Марина пригощала Климка

А) гарячим борщем; Б) парним молоком; В) смачною кашею

22. Климко хотів посадити на могилі дядька Кирила:

А) смереку; Б) червону калину; В) вишню

23. Як помер Климко:

А) від голоду; Б) від фашистської кулі; В) від підвищеної температури

24. Бочонок – це:

А сусід Гарєєва Б продавець на базарі В аптекар

1. Хто з героїв повісті відповідає такій тезі:

І варіант – “Людина – найвеличніша з усіх істот”.

(Климко, дядько Кирило, дід Бочонок, Наталя Миколаївна, тітка Марина, швець, Зульфат, дідусь Гареєв)

ІІ варіант — “Людина – найпідліша з усіх істот”.

(Бородань з базару, Бочончиха, ворожка, поліцаї, німець у вагоні, італійці)

2. Розповідь про Климка устами героїв повісті.

*** Від імені Зульфата.
*** Від імені Наталі Миколаївни.
*** Від імені тітки Марини.
*** Від імені дядька Кирила.

3. Записати основні риси характеру Климка (знайти на підтвердження цитати).

*** Самопожертва.

*** Милосердя.

*** Чуйність.

*** Відповідальність.

*** Вдячність.

ПРАКТИКА НА ПРИКЛАДАХ: «Кому з героїв твору Г. Тютюнника «Климко» належать висловлювання:

1. «Може б, ти, до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне? (ст.147)

2. «О!.. А це що? Треба було написати “холодно”, а в тебе “хохолодно”…» (ст. 146)

3. «А крраще — пристань до якихось добрих людей, біженців, — середнещасних багато є добрих...». (ст. 150)

4. «Людина, людина… І всім на дурняк даай» (ст. 150)

5. «Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігульці. Крейди не шкода!»

6. «Ти ж там хазяйнуй… А вночі спи і не бійся… Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі» (ст. 146)

7. «Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!» (ст.167)

8. «Мовч!.. Молока треба! … підеш на Лобовку до Файзуліних. Там є молоко.» (ст.158)

9. «Посадимо з Зульфатом вишню над ним.Весною вона бло цвістиме...» (ст.177)

10. «Мені, тітонько Марино,кби хоч пляшечку із собою взяти, додому.» (ст. 174)

11. «Спасибі. …Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива…» (ст. 157)

12. «Хочеш, я тобі італійський кинджал на дорогу дам? Хочеш? …Виміняв на четверо яєць. Вони за їжу і карабіни проміняли б! Я знаю». (ст.159)

КЕРОВАНА ПРАКТИКА:

• Чому Климко вимушений був змінити місце мешкання і оселитися у невеличкій кімнаті на шахтній сортувальні? (ст.152)
• Опишіть приміщення нового житла хлопця. (ст.152)

• Хто такий Зульфат Гарєєв? (ст. 153) Чим пояснити його дружнє ставлення до Климка?

• Яким чином Зульфат позбавив житло Климка від пацюків? (ст. 153)

• Як поводили себе італійці, прибувши на станцію? (ст.153)

• Що можна засудити в їх поведінці? (ст.154)

• Чому сіль була найціннішим продуктом у голодні часи? (ст.154)

• За яких обставин Зульфат і Климко зустріли вчительку Наталю Миколаївну? (ст.155) Що вони їй запропонували? Чому? (ст.157) Як це характеризує хлопців?

• З яким гостинцем з’явився дідусь Гарєєв до помешкання хлопців? (ст.158)

• У зв’язку з чим виникла думка у Климка піти по сіль? (ст. 159)

• Як називається художні прийом, коли Г. Тютюнник паралельно зображує події в житті Климка у минулому і теперішньому?

Домашня практика:

• Яка епоха відтворена в повісті?
• Харч, який герої твору вважали найціннішим. (ст. 154)
• Місто, до якого подорожує Климко. (ст. 159)
• Що продавала Наталя Миколаївна на базарі? (ст. 155)
• Місце, де герої твору набирали вугілля. (ст.157)
• По що необхідно було сходити Зульфату до Файзуліних? (ст.158)
• Хто завдав шкоди мешканцям поселення? (ст.153-154)
• Якого місяця згоріла станція, де мешкав Климко з дядьком Кирилом? (ст. 152)
• За допомогою Зульфата Климко позбавився у своєму помешканні … (ст. 153)
• Дідусь Гарєєв працював у…
• На яке місто, за словами дідуся Гарєєва, «пішов німець»? (ст. 158)
• Пізнайте героя за його зовнішністю: «…у ватяних штанах, вовняних шкарпетках і гостроносих шахтарських чунях». (ст. 158)

************************************************************************************************************************************************************************************************************

30 листопада 2019 р.
Шановні дев'ятикласники! Раджу попрацювати над питаннями до тексту "ЕНЕЇДА"

Сюжет:

Подорож Енея після загибелі Трої — утручання бога вітрів Еола й бога моря Нептуна в мандрівку троянців — знайомство з Дідоною — кохання, розлука й самогубство Дідони — гостювання Енея на Сицилії в Ацеста — життя богів на Олімпі — пожежа на троянському флоті — сон Енея (батько кличе сина навідати його в пеклі) — подорож Енея із Сивіллою в пекло — зустріч Енея з батьком у пеклі — острів злої цариці Цирцеї — земля царя Латина — перипетії з Енеєм через Лавінію, заручену з рутульським царем Турном (причина початку війни) — війна троянців із ру-тульцями — героїчний подвиг Низа й Евріала — Зевсова заборона втручатися богам у земні справи — двобій Енея з Турном і перемога Енея.

1. І.П. Котляревський створив “Енеїду” на основі поеми, яку написав:

а) Гомер б) Овідій в) Геродот г) Горацій д) Вергілій

1. Композиція “Енеїди” складається з :

а) 6 частин б) 3 частин в) 5 частин г) 4 частин д) 8 частин

2. Словами: “..відкіль такії гультіпаки,

Чи рибу з Дону везете?
Чи, може, виходці-бурлаки?
Куди, прочане, ви йдете?
Який вас враг сюди направив?
І хто до города причалив?
Яка ж ватага розбишак!" — Дідона зустріла:

а) рутульців б) латинян в) троянців г) греків д) турків.

2. Пророчі слова Енею: “Всім світом буде управляти,

По всіх усюдах воювати,
Підверне всіх собі під спід.

І Римськії поставить стіни,
В них буде жити, як в раю;
Великі зробить переміни..» - говорив:

а) Зевс б) Анхіз в) Низ г) Сивілла д) Венера

3. У рядках: “Кругом костер той запаливши,
Зо всей одежі роздяглась,
В огонь лахміття все зложивши,
Сама в огні тім простяглась.
Вкруг неї полом'я палало,
Покійниці не видно стало,
Пішов од неї дим і чад! — розповідається про самогубство:

а) Сивілли б) Дідони в) Юнони г) Венери д) Лавінії

3. Причиною самогубства Дідони стало те, що:

а) Еней захопив Карфаген, де вона була царицею

б) Загинули її воїни Низ та Евріал

в) Еней почав залицятися до Лавінії

г) Турн викликав на двобій Енея

д) Еней залишив Карфаген і її саму.

4. Юнона переслідувала Енея, бо він:

а) був моторним парубком

б) не приносив їй жертв

в) незаконно потрапив на той світ

г) дядько Паріс віддав матері Енея золоте яблуко

д) багато пив горілки і був гультіпакою.

4. У поемі не порушено проблему:

а) захисту рідної землі

б) соціальної нерівності

в) ролі поета й поезії в суспільстві

г) паразитичне існування можновладців

д) виховання дітей.

5. Енея описано в рядку:

а) “… був молоденький, так годів з дев'ятнадцять мав...”

б) «твоїм буть братом не стижуся і неню заступать кленуся, тебе собою заплачу..”

в) «Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий…

Він моря так уже боявся..."

г) «Не в шутку молодець був жвавий, Товстий, високий, кучерявий, Обточений, як огірок.."

д) “От я так чисто сиротина, росту,як при шляху горох...”

5. “Но дать отпор були готові і до останнєй каплі крові свою свободу боронить..”:

а) Троянці б) римляни в) латиняни г) греки д) рутульці

6. Для “Енеїди” є характерним:

а) сентиментальний пафос

б) урочиста патетика

в) громадянська експресивність

г) бурлеск і травестія

д) ліризм і романтизм.

6. Жанр “Енеїди”:

а) класична поема б) сатирична поема в) травестійно-бурлескна поема

г) травестійно-бурлескна повість соціально-побутова поема.

7. Новаторство І.Котляревського полягає в тому, що він:

а) започаткував полемічну літературу

б) створив перший твір українською народною мовою

в) створив жанр філософської повісті

г) започаткував романтизм

д) створив жанр байки.

7. Івана Котляревського називають:

а) корифеєм української прози

б) зачинателем української літератури

в) кобзарем української літератури

г) пророком української літератури

д) народним співцем.

8. Рік народження І.П.Котляревського:

а) 1765 б) 1769 в) 1722 г) 1798 д) 1839

8. Рік виходу “Енеїди”:

а) 1798 б) 1772 в) 1802 г) 1805 д) 1778.

9. Юнона пропонує Еолові — богові вітрів у якості хабара:

а) золото б) землю в) дівчину г) човен д) гроші

9. Був на часах я з Евріалом,

Ми пильновали супостат,

Вони тепер всі сплять повалом,

Уже огні їх не горять.” - ці слова належать:

а) Низу б) Турну в) Еолу г) Енею д) меркурію.

10. Наведені нижче рядки:

“Нема ні місяця,ні звізд,

Там тілько тумани великі...” - є опписом:

а) острова Цирцеї б) спленої Трої в Риму г) пекла д) Кумської землі

10. “Енеїду” І.Котляревського називають енциклопедією українськ.:

а) історії б) народознавства в) культури

г) рослинного світу д) військової справи.

11. Матір'ю Енея була:

а) Венера б) Дідона в) Сивілла г) Юнона д) Ганна.

11. “Звелів поганій буть погоді...”:

а) Нептун б) Посейдон в) Зевс г) Юпітер д) Еней

12. Встановити відповідність:

1. Меркурій	А. Здійняв бурю на морі
2. Евріал	Б. Вступає у двобій з Турном
3. Еол	В. На прохання Венери робить Енеєві зброю
4. Турн	Г. Вирізає вночі рутульців
5. Еней	Д. Спалює троянський флот
	Е. На прохання Зевса нагадує Енеєві про його призначення

12. Встановити відповідність:

1. Лавінія	А. була царицею Карфагена
2. Дідона	Б. Просить Вулкана-коваля зробити міцну зброю для ...
3. Юнона	В. Страшна бабище, пророчиця
4. Сивілла	Г. “Енея не любила — страх..”
5. Венера	Д. Перетворювала людей на тварин
	Е. Дівчина, через яку Еней ста на двобій з Турном

Тематична робота «Давня література» (за творчістю Г.С.Сковороди)

и я ненавиджу, я ніби щось віднімаю у себе; коли ж я люблю, — я цим збагачуюсь.

У байці Г.С.Сковороди «Бджола і Шершень» Шершень дорікав Бджолі за те, що вона:

а) хитра і підступна;

б) надто серйозна і ретельна;

в) дурна і безглузда;

г) ледача і неповоротка.

На думку Шершня, люди завдають Бджолі:

а) Збитків;

б) шкоди;

в) зайвих клопотів;

г) болі і страждань.

Бджола — це образ людей, які:

а) живуть крадіжкою чужого;

б) бачать смисл свого життя у праці;

в) розповсюджують науку в суспільстві;

г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.

Питання, зазначене у творі: «Нащо учитися, коли не матимеш достатку»? Належить:

а) Бджолі;

б) науковцю;

в) людині-практику;

г) Шершню.

У байці Г.С.Сковороди Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном:

а) розумником;

б) обліковцем;

в) писарем;

г) радником.

Мукою для Бджоли є:

а) рано підводитися;

б) сидіти без діла;

в) працювати щодоби;

г) охороняти медові сховища.

Бджола — це символ:

а) кохання;

б) добра і радості;

в) мудрості;

г) миру і злагоди.

Найбільша радість, на думку Г. Сковороди, коли людина:

а) живе за покликанням;

б) має багато друзів;

в) відчуває свою необхідність у суспільстві;

г) створила сім’ю.

Закінчити речення:

Григорій Сковорода засуджував у своїх творах (байки, пісні) ..... за ..........

Ідея “сродної праці” полягає в тому, що ......

Афоризм – це .....
Зміст вислову Г. С.Сковороди: «Світ ловив мене, та не спіймав» полягає в тому, що ....

У поезії "Всякому місту - звичай і права" порушені проблеми .....
Барокова література – це ....

Написати есе на одну з тем:

“Із життя Г. Сковороди можна взяти собі за приклад ...”

«Сродна праця» — це найсолодша в світі річ...»

АБО

Навести 5 прикладів афоризмів Г. Сковороди, пояснити їхній зміст, визначити, чого вони навчають нас.

***************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************

• ПРИСВЯТИ

Т. Шевченко “Катерина” - В.А. Жуковському (рос. Поет)

      "Кавказ" —  Якову де Бальмену (другові)
    "Гайдамаки"  — Василю Івановичу Григоровичу — професору Санкт-Петербурзької академії мистецтв;
М. Коцюбинський “Інтермецо” - Кононівським полям;
О. Кобилянська “Земля” - своєму батькові Юліанові Яковичу Кобилянському,
                          “Людина” - Наталі Кобринській - письменниці й діячці жіночого руху;
Микола Хвильовий “Я (Романтика)” - “Цвітові яблуні” М.Коцюбинського;
Григір Тютюнник “Три зозулі з поклоном” - Любові Всевишній присвячується;
Марко Вовчок “Інститутка” - Т. Шевченку;
"Поза межами болю" О. Турянський - дружині і сину.

******************************************************

ПСЕВДОНІМИ

Олесь Гончар — Гончар Олександр Терентійович (Біличенко)
Панас Мирний – Рудченко Панас Якович

Олександр Олесь – Кандиба Олександр Іванович

Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович

Григорій Квітка-Основ’яненко – Квітка Григорій Федорович  (Фалалей Повитухін)

Марко Вовчок – Віллінська Марія Олександрівна

Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович

Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович

Остап Вишня – Павло Михайлович Губенко  (П. Грунський, П. Чечвянський)

Іван Багряний – Лозов'ягін Іван Павлович

Леся Українка – Косач (за чоловіком – Квітка) Лариса Петрівна

Шевченко Тарас Григорович — Кобзар Дармограй , Перебендя

Панас Саксаганський — Тобілевич Панас Карпович

Микола Садовський — Тообілевич Микола Карпович

Юрій Клен — Освальд Бургардт

Григорій Косинка — Стрілець Григорій Михайлович

Олена Пчілка — Косач  Ольга Петрівна (Драгоманова)

Малий Мирон, Джеджалик - Франко Іван Якович 

Дідусь Кенир (Кенер) - Глібов Леонід Іванович

Грінченко Борис Дмитрович - Василь Чайченко

Стефаник Василь Семенович - Василь Семенів. 

****************************************************************************************************************************************************
Костомаров Микола Іванович - Ієремія Галка
Метлинський Амвросій Лук'янович - Амвросій Могила
Шашкевич Маркіян Семенович - Руслан, Шашкевич Руслан
Головацький Яків Федорович — Ярослав
Вагилевич Іван Миколайович — Далібор
Руданський Степан Васильович - Вінок Руданський
Грабовський Павло Арсенович - Граб, Журба
Драгоманов Михайло Петрович - Українець
Панасенко Степан Васильович - Степан Васильович Васильченко
Самійленко Володимир Іванович - Сивенький, Полтавець
Очерет Василь Костянтинович - Василь Барка

тематична перевірка 27 листопада 2018р.

Тема. М. КУЛІШ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. «МИНА МАЗАЙЛО»

1. Основним опонентом войовничого міщанства у п’єсі «Мина Мазайло» виступає:
а) Мина Мазайло; б) Рина; в) Уля;
г) Мокій; д) Дядько Тарас.
2. У першій дії п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло» сцена зустрічі та розмови Рини та Улі є:
а) кульмінацією; б) експозицією; в) прологом;
г) зав’язкою; д) розв’язкою.
3. Дискутуючи довкола питання про шляхи розвитку національної культури, М. Куліш підтримував...

а) М. Хвильового б) Г. Косинку

в) М. Зерова г) Д. Фальківського.

4. Установіть відповідність між реплікою і персонажем п’єси М. Куліша «Мина Мазайло»:
1) «А не забули ще… Пахнет сеном над…»
2) «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова, чом не сказав?»
3) «.. їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!»
4) «Улю!… Братик мій Мокій збожеволів од своєї укрмови, ти розумієш?»
5) «“Харків” — написано. Тільки що під’їхала до вокзалу, дивлюсь — отаким великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”. Нащо, питаюсь, ви нам іспортілі город?»
а) Мазайлиха; б) тьотя Мотя; в) дядько Тарас;
г) Мина Мазало; д) Рина; е) Баронова-Козино.

5.Суперечки персонажів твору «Мина Мазайло» М. Куліша точаться переважно навколо...

а) звичаїв та обрядів Малоросії

б) української мови

в) походження прізвища Мазайло

г) політичних поглядів дядька Тараса та тьоті Моті.

6. Мокій (М. Куліш «Мина Мазайло») підтримував дружні стосунки...

а) з комсомольцями

б) діячами вітчизняного мистецтва і культури

в) місцевими соціал-демократами

г) ученими філологами.

7. За жанровою спрямованістю «Мина Мазайло» М. Куліша є:

а) трагедією б) драмою-феєрією

в) водевілем г) комедією

8. П'єса «Мина Мазайло» М. Куліша ідейно спрямована з твором...

а) І. Карпенка-Карого «Мартин Бору ля»

б) М. Старицького «Талан»

в) М. Кропивницького «Глитай, або ж Павук»

г) Т. Шевченка «Назар Стодоля».

9. У п’єсі Миколи Куліша "Мина Мазайло» стару дореволюційну інтелігенцію уособлює:
а) Баронова-Козино; б) Мазайлиха;
в) тьотя Мотя; г) Мина Мазайло; д) дядько Тарас.

10. Фіналом п’єси «Мина Мазайло» є сюжетні колізії:

а) Уля, покохавши Мокія, вимушена виїхати до Одеси;
б) поява у газеті інформації про звільнення Мини з посади «за систематичний і зловмисний опір українізації»;
в) нагородження Мини орденом «за систематичну підтримку українізації»;
г) нагородження Мини за «за систематичний і зловмисний опір українізації»;
д) дискусія між дядьком Тарасом і гостею з Курська.
11. Мотрона Розторгуєва приїхала до Харкова з Курська, щоб:

а) удосконалити знання української мови

б) ознайомитися з пам’ятками культури першої столиці

в) пройти стажування при університеті

г) врятувати Мокія від українізації

12. На думку Рини прізвище, ім’я по батькові, навіть «все життя можна змінити тільки...»

а) після отримання вищої освіти

б) за рішенням суду

в) при від’їзді за кордон

г) у загсі.

13. «Подумай, Мило! Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ми міняєм прізвище», - ці слова говорить:
а) Баронова-Козино; б) тьотя Мотя;
в) дядько Тарас; г) один з комсомольців.

д) дружина Мини Мазайла — Килина Трохимівна;
14. «... їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!..» - такі слова каже:
а) Мина Мазайло; б) Мокій Мазайло;
в) дядько Тарас; г) тьотя Мотя;
д) Рина Мазайло.

15. Мокій щиро захоплюється не тільки рідною мовою, а й творчістю...

а) Остапа Вишні й Ю. Яновського б) П. Тичини й О. Довженка

в) Лесі Українки й І. Франка г) В. Сосюри і Б.-І. Антонича.

16. У 1918 році в Києві дядько Тарас:
а) виявив себе як комсомолець-ентузіаст

б) розповсюджував заборонену літературу

в) усіляко прагнув відродити вітчизняне мистецтво

г) носив жовто-блакитний прапор.

17. У п’єсі М. Куліша «Мина Мазайло» сцена опублікування в газеті оголошення про зміну прізвища та звільнення з посади Мини Мазайла є лементом сюжету, саме:
а) епілогом; б) зав’язкою; в) розв’язкою;
г) кульмінацією; д) експозицією.
18. Літературна організація, президентом якої було обрано М. Куліша.

а) «Гарт» б) «Плуг» в) «Молодняк» г) ВАПЛІТЕ.

19. Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище на російське в час проведення українізації, бо:
а) не знає про українізацію;
б) не вірить в результативність українізації (про це йому каже серце);
в) вважає, що зміна прізвища його особиста справа і не має жодного стосунку до українізації;
г) задовольняє бажання членів своєї сім’ї;
д) піддається загальній, поширеній у той час тенденції до зміни прізвищ.
20. Видатний митець, який поставив твір М. Куліша «Мина Мазайло» у Харкові.

а) Г.Юра б) Л.Курбас в) Л.Танюк г) С.Параджанов.

21. Героїня твору М. Куліша «Мина Мазайло», яка сприйняла погляди Мокія щодо українізації, була:

а) мати б) Уля в) Рина г) Баронова-Козино.

22. Мокій щиро захоплюється не тільки рідною мовою, а й творчістю...

а) Остапа Вишні й Ю. Яновського

б) П. Тичини й О. Довженка

в) Лесі Українки й І. Франка

г) В. Сосюри і Б.-І. Антонича.

23. Один із героїв твору М. Куліша «Мина Мазайло» висловив думку, що Мокія відвідав «дур український». Ці слова належать:

а) Уляні б) Дядькові Тарасу в) Мині Мазайлу

г) Тьоті Моті.

24. Уперше Мина відчув до себе принизливе ставлення і висміювання через прізвище Мазайло, коли він:
а) влаштувався службовцем до тресту «Донвугілля»

б) отримував ідентифікаційний код

в) навчався у школі

г) брав участь у мовознавчій конференції в Києві.

25. Визначаючи тематику твору «Мина Мазайло», Микола Гурович висловився:
а) «це про реформи людини й українського народу»

б) «про Канареєчний побут і убогість примітивних душ»

в) «про загубленість людини в політичному вихорі»

г) «про міщанство й українізацію».

26. Установіть відповідність між реплікою і персонажем п’єси М. Куліша «Мина Мазайло»:

1) «Улю!… Братик мій Мокій збожеволів од своєї укрмови, ти розумієш?»
2) «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова, чом не сказав?»
3) «“Харків” — написано. Тільки що під’їхала до вокзалу, дивлюсь — отаким великими літерами: “Харків”. Дивлюсь — не “Харьков”, а “Харків”. Нащо, питаюсь, ви нам іспортілі город?»
4) «А не забули ще… Пахнет сеном над…»
5) «їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!»

А Мазайлиха; Б тьотя Мотя; В дядько Тарас;
Г Мина Мазало; Д Рина; Е Баронова-Козино.

27. Найяскравішим представником міщанства, вульгарності та обивательської глупоти у п’єсі Миколи Куліша «Мина Мазайло» є:
а) Мина Мазайло; б) дядько Тарас; в) тьотя Мотя;
г) Баронова-Козино; д) Мазайлиха.

28. На думку Миколи Куліша (за п’єсою «Мина Мазайло»), майбутнє України:
а) за дядьком Тарасом;
б) за українськими комсомольцями;
в) за Мокієм;
г) за Миною, що зрозуміє і виправить свої помилки;
д) за Улею і Риною.

29. Тьотя Мотя переконана, що Мина хоче змінити прізвище, щоб:
а) отримувати більшу зарплату;
б) остаточно зректися своїх національних коренів;
в) стати «ну просто порядочним человеком»;
г) полегшити життя своїм дітям;
д) так було модно.

30. За визначенням Мини Мазайла, українських установах працюють чиновники:
а) ввічливі;
б) співчутливі;
в) байдужі;
г) відповідальні;
д) «арихметично середні».

завдання для тематичної атестації  

Шановні десятикласники! зверніть увагу на сторінки підручника 319-322, 323, 340,343 і декілька посилань до вашої уваги: 
zno.if.ua/

ukrclassic.com.ua/

dovidka.biz.ua/
shalash.dp.ua
            Зразок письмового твору публіцистичного стилю на суспільну тему.

Щодня з екранів телевізорів ми чуємо про війну на Сході. Диктори розповідають про обстріли, про загиблих і поранених, про зруйновані житлові будинки, про пошкоджені школи й лікарні.

Боляче усвідомлювати, що люди, налякані війною, яку наші правителі називають антитерористичною операцією, страждають від обстрілів, змушені ховатися від вибухів у підвалах, спати на дерев'яних дошках, готувати невідомо на чому їжу. Важко сприймати те, що матері з малими дітьми покидають свої домівки, тікаючи від смерті. Прикро, що мирні жителі вже третій рік поспіль живуть у задушливих “бомбосховищах”, живуть і виживають. А ще … чекають миру. Вони не знають, скільки ще доведеться чекати.

Страшно стає від того, що гинуть молоді люди, захищаючи нашу українську землю від … ворога.

Вічна, як світ, фраза “захищати рідний край — це святий обов'язок чоловіків”. Але хіба для війни їх народжували матері? Хіба вони співали колискові, вдихали віру й надію в ніжну дитячу плоть для того, щоб діти мусили стати до зброї і помирали від ворожої гранати чи підступного пострілу, зупиняючи шал війни? Ні! Матері мріяли, щоб їхні сини виростали дужими і щасливо жили вік. Та в лиху для країни годину:

“Вийшла мати із іконним ликом: - Йди, синочку, хто ж, коли не ти.

Вийшла жінка з немовлятком ніжним: - Йди, коханий, хто ж, коли не ти.”

Скільки болю, гіркоти й самотності звучить у цих словах української письменниці Світлани Йовенко. Хоч як болять материнські серця, а мусять вони холодними світанками проводжати синів на війну. Її проклинають матері, дружини, сестри, наречені й діти. Ніхто не хоче переживати щемлячі миті, біль і гіркоту втрати рідної людини.

Осмислюючи тему війни на сході України, я не знаходжу в ній сенсу, не бачу причин, які можуть виправдати сотні тисяч загублених життів. І в цьому полягає увесь жах дійсності. Хто має зупинити цей жах? На мою думку, люди, можновладці, які його спричинили, які пройняті войовничістю, у кого виявляється тваринний початок. Саме в їхніх руках доля України і долі українців. На жаль, вони байдужі, жорстокі, не люблять свою Батьківщину, їм не притаманне почуття відповідальності за країну. Вони ж не воюють, не проводжають своїх дітей на смерть! .

Україно, біда твоя в тому, що маєш сліпців, неуків, потвор у людській подобі й безбожників, які гублять твоїх найвірніших синів.

Мені дуже хочеться, щоб ця сторінка нашої історії якомога швидше була перегорнута, щоб мир і спокій повернувся в родини українців. Найбільше моє бажання, щоб люди приходили на цей світ пізнавати його в любові й гармонії, примножувати й творити прекрасне, а війна була противна людському розуму.

Я переконана, що всі матері мріють ростити дітей для добра, для життя, щоб не рвався зв'язок поколінь.

Земля така велика, і на ній усім вистачить місця, аби тільки Господь вселив у землян милосердні душі.

А з телевізорів повинні звучати лише приємні новини.

         Там, за порогами, в степах, де землі щедрі і розлогі,

сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі…

*********************************************************************

На допомогу учням  

підготовка до написання твору-роздуму

«Влада грошей над людиною»

Тема: підготовка до написання твору-роздуму за вивченою п’єсою Карпенка-Карого «Сто тисяч». Проблема влади грошей — наскрізна й «вічна» у світовому мистецтві. Засоби сатиричного змалювання.

Мета: проаналізувати зміст п’єси, навчати учнів складати тематичні тези, добирати аргументи для розкриття визначеної проблеми, висловлювати свої власні міркування з даного питання.

Постановка проблемних питань:

-         до чого призводить влада грошей?

-         якою стає людина?

-         що втрачає і що знаходить? 

На ці та інші питання можна відповісти, якщо познайомитися з персонажами трагікомедії «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого.

Учні повинні знати:

Ø відомості про життя і творчість Івана Тобілевича

Ø зміст п’єси «Сто тисяч»

Ø історія написання драматичного твору.

Учні повинні вміти:

Ø розкривати проблематику твору

Ø визначати основні засоби змалювання дійових осіб, зокрема образу Герасима Калитки

Ø характеризувати дійових осіб.

Ø аналізувати прочитане, робити висновки, висловлювати свої міркування щодо проблем, порушених автором у творі

Ø вести дискусії про сенс життя людини, її бездуховність.

Необхідно ще раз переглянути зміст п’єси, вибрати цитати, які допоможуть скласти літературні портрети Герасима Калитки, Савки, копача Бонавентури та інших персонажів драматичного твору.

На що слід звернути увагу!!!  Через монологи або діалоги дійових осіб ми дізнаємося про їхні характери, дії, вчинки, бажання, прагнення тощо.

Наприклад, з поданих цитат ми бачимо, як Калитка прагне збагатитися, розуміємо, що для нього найважливіше у житті.

§  «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».

§  «Їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде  стогнати!...»

§  «Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито... Легко по своїй власній землі ходить».

§  «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги ску­плю»

Учні мають зрозуміти, що наш герой любить землю, тільки ця любов  якась нещира, спотворена; що земля для Калитки – лише один із засобів збагачення. І в гонитві за грошима  він, охоплений жагою будь-що мати багато грошей, нехтує загальнолюдськими цінностями, забуває про порядність, чесність. Калитка позбавлений родинних почуттів – розуміння, турботи, підтримки рідних, деспотично ставиться до дружини, його не цікавлять почуття сина Романа до Мотрі. Він грубо поводиться з наймитами.

Звернути увагу на  цитати:

с. 215 «І яким побитом Жолудь достав таку силу грошей – не розумію… Де ж воно набралося?... Не спиться мені, не їсться мені…»;

«Маю п’ять тисяч, а ще треба ...» – «Нема! Хоч носа відкрути, то й десятки зайвої не витрусиш – все віддав за землю.»

 с. 216 «Що його робить? Хіба от що: я, знаєте, сам позичив оце у Хаскеля для домашнього обіходу; тілько платю п’ять процентів у місяць. Коли дасте п’ять процентів, то я поділюся з вами, так уже, для кума»

с. 228 «… а робітники та собаки надворі повинні буть»;

«Ти що ото несеш під пахвою?»;

«Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш!»;

«Один візьме, другий візьме – так і хліба не настачиш!»;

«Однеси зараз назад – гріх у неділю снідать.»

с. 229 «Одріж собі скибку, подавись ти нею, а то однеси назад»

с. 233 «Скотина гроші коштує,  вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

«Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збира­ється...».

Визначити, як дані репліки характеризують Герасима Калитку.

**************************************************************

Додаткова інформація про героя.

Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки. Герой не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків.

Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає». Скупиться по-людськи поїсти, сам працює і не дасть відпочити й навіть помолитись наймитам. Прагнення збагачуватися заради самого збагачення без будь-якої іншої мети. Калитка безмежно радий, що і йому, нарешті пощастило відкрити секрет, як багатіють його конкуренти. Це й засліпило йому очі. Його душею повністю керують багатство і гроші.Кожна думка, кожний вчинок сільського глитая підпорядкований здійсненню мети. Не зупиняється він у гонитві за збагаченням навіть перед шахрайськими махінаціями. Видаючи власну дочку заміж, Калитка замість обіцяних п’яти тисяч відбувся парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя й вирядили». Півдня билися, «в хаті назмітали волосся на землі цілу куделю». (Хазяйновитий Роман аж два квача зробив вози підмазувати — не пропадати ж добру!) Калитка у весільній баталії два зуби втратив, зате грошики зберіг. Нікому не довіряє, сам гасає, як несамовитий, підганяючи наймитів, рахує кожний окраєць хліба. Свою жінку змушує іти до церкви пішки, та ще й прикривається сентенціями: «Худобу ганять у празник гріх. Блажен чоловік, іже скотину милує». Навіть уві сні ввижаються лини та карасі, за які «можна грошики лупить у городі», або що в нього кум віднімає гроші і уві сні, і наяву все для грошей, ради грошей, через гроші.

Навіть коли його обманув Невідомий, він лізе в петлю, бо пропали гроші, вислизнула з рук земля Смоквинова, яку збирався придбати: «Обікрали... ограбили... Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!».

Образ Калитки наскрізь сатиричний. Уже саме прізвище «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника.

Роль Герасима Калитки прекрасно виконував сам автор п’єси.

****************************************************************

Розкрити тему і змістовно написати твір-роздум учням допоможуть питання:

·        Яке основне прагнення Калитки?

·        Як він втілює в життя свої мрії, спрямовані на збагачення?

·        Від яких думок Герасимові «і не їсться ... і не спиться»?

·        За що Калитка дорікав робітникові Климу?

·        З якою метою Калитка відряджає кума Савку «у го́род»?

·        Яку винагороду попросив Савка за допомогу в купівлі фальшивих грошей?

·        Що спільне й що відмінне в образах Калитки й Савки, у їхніх характерах?

·        Що ви думаєте про поведінку, бажання і мрії  Бонавентури?

·        Як відреагував Герасим на прохання Параски запрягти коней, щоб поїхати до церкви?

·        Який сон приснився Калитці?

·        Як обдурив Герасим Невідомого?

·        Чому Калитка хотів накласти на себе руки?

·        Кого з героїв п’єси можна назвати бездуховною людиною? Чому?

·        У чому вбачають сенс життя дійові особи трагікомедії?

·         У чому сенс життя людини, на вашу мнение?