уроки української літератури

До уваги учнів 9 класу! 
Ці завдання стануть вам у нагоді:

Тематична робота «Давня література» (за творчістю Г.С.Сковороди)
и я ненавиджу, я ніби щось віднімаю у себе; коли ж я люблю, — я цим збагачуюсь.
У байці Г.С.Сковороди «Бджола і Шершень» Шершень дорікав Бджолі за те, що вона:
а) хитра і підступна;
б) надто серйозна і ретельна;
в) дурна і безглузда;
г) ледача і неповоротка.
На думку Шершня, люди завдають Бджолі:
а) Збитків;
б) шкоди;
в) зайвих клопотів;
г) болі і страждань.
Бджола — це образ людей, які:
а) живуть крадіжкою чужого;
б) бачать смисл свого життя у праці;
в) розповсюджують науку в суспільстві;
г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.
Питання, зазначене у творі: «Нащо учитися, коли не матимеш достатку»? Належить:
а) Бджолі;
б) науковцю;
в) людині-практику;
г) Шершню.
У байці Г.С.Сковороди Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном:
а) розумником;
б) обліковцем;
в) писарем;
г) радником.
Мукою для Бджоли є:
а) рано підводитися;
б) сидіти без діла;
в) працювати щодоби;
г) охороняти медові сховища.
Бджола — це символ:
а) кохання;
б) добра і радості;
в) мудрості;
г) миру і злагоди.
Найбільша радість, на думку Г. Сковороди, коли людина:
а) живе за покликанням;
б) має багато друзів;
в) відчуває свою необхідність у суспільстві;
г) створила сім’ю.

Закінчити речення:
Григорій Сковорода засуджував у своїх творах (байки, пісні) ..... за ..........
Ідея “сродної праці” полягає в тому, що ......
Афоризм – це .....
Зміст вислову Г. С.Сковороди: «Світ ловив мене, та не спіймав» полягає в тому, що ....
У поезії "Всякому місту - звичай і права" порушені проблеми .....
Барокова література – це ....

Написати есе на одну з тем:
“Із життя Г. Сковороди можна взяти собі за приклад ...”
«Сродна праця» — це найсолодша в світі річ...»
АБО
Навести 5 прикладів афоризмів Г. Сковороди, пояснити їхній зміст, визначити, чого вони навчають нас.

Тест для самоперевірки «Творчість Григорія Сковороди»

1. У літературі Григорія Сковороду прийнято називати:
А) українським Прометеем;
Б) українським Сократом;
В) українським Платоном;
Г) українським Арістотелем.
2. У Григорія Сковороди є творча літературна спадщина, у ній переважають:
А) поеми та оди;
Б) вірші та байки;
В) драматичні твори;
Г) пісні.
3. Необхідно визначити їдею байки «Бджола та Шершень» Г. Сковороди:
А) байдужість;
Б) колективна праця;
В) «Сродна праця»;
Г) ледарство.
4. Необхідно визначити, який твір за авторством Григорія Сковороди було названо «широкою картиною світу і його мерзот, зібраною в один фокус»?
А) «Ой ти, пташко жовтобока…».
Б) «Всякому місту — звичай і права»;
В) «De libertate»;
Г) «Гей поля, поля зелені»;
5. Визначте твір Г. Сковороди, з якого наведено рядки:
"О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись".
А) «Бджола та Шершень»;
Б) «De libertate»;
В) «Ой, пташино жовтобока»;
Г) «Всякому місту — звичай і права».
6. Яким з афоризмів можна описати мораль байки «Бджола та Шершень» за авторством Г. Сковороди?
А) Досвід — батько мистецтву, знанню та звичці.
Б) Хто труда не докладе, той до добра не прийде.
В) Мудра людина, яка у природженому ділі трудиться.
Г) Дерево по плодах пізнається.
Д) Любов виникає з любові.
7. Укажіть назву твору Г. Сковороди, цитату з якого наведено:
     "Байдуже смерті, мужик то чи цар,
       Все пожере, як солому пожар.
       Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
       Той, в кого совість, як чистий кришталь…"
А) «Ой, пташино жовтобока»;
Б) «Бджола та Шершень»;
В) «Зозуля і Дрізд»;
Г) «Олениця та Кабан»;
Д) «Всякому місту — звичай і права».
8. Назва збірки байок за авторством письменника Г. Сковороди:
А) «Байки полтавські»;
Б) «Байки харківські»;
В) «Байки християнські»;
Г) «Байки діда Грицька»;
Д) «Байки, розказані Григорієм».
9. Що засуджує Г. Сковорода в пісні «Всякому місту — звичай і права»?
А) Бюрократичну систему тогочасного суспільства;
Б) фізичне насильство;
В) братовбивчу війну;
Г) зраду;
Д) відсутність у людини естетичного смаку.
10. Рядки: «Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця» розкривають філософську істину у творі Г. Сковороди:
А) «Вбогий жайворонок»;
Б) «Розмова п’яти подорожніх»;
В) «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»;
Г) «Вдячний Еродій»;
Д) «Олениця та Кабан».
1. Необхідно в хронологічному порядку розташувати усі єтапи з життя письменника Г. Сковорода:
А) Спів у Петербурзькій придворній капелі;
Б) Навчання в дяка-скрипаля;
В) «Та копаю собі могилу, бо прийшов мій час»;
Г) Мандрівна академія;
Д) Викладання піїтики в Переяславському колегіумі.
12. Установіть відповідність між назвою твору Г. Сковороди і його жанром:
1) «Зозуля та Дрізд»
2) «Вбогий жайворонок»
3) «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»
4) «Ой, пташино жовтобока»
5) «На день народження Василя Томари»
                                                                                   А) пісня;
                                                                                   Б) філософський трактат;
                                                                                   В) байка;
                                                                                   Г) притча;
                                                                                   Д) панегірик;
                                                                                   Е) поема.

************************************************************


Шановні дев'ятикласники, опрацюйте питання, що пропонуються:

1) Вкажіть, яке природне явище як знамення вказує на те, що природа – не лише поетичний образ, а й дійова особа, що безпосередньо впливає на перебіг подій

2) Головну ідею твору «Слово о полку Ігоревім» висловлено устами кого? 

3) Укажіть основну ідею «Слова…»

4) Підґрунтям «Слова о полку Ігоревім» є історичні події…

5) В оповіді з Київського літопису та в поемі «Слово о полку Ігоревім» зображено події якого року?
6) В уривку зі «Слова про похід Ігорів» "Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила" йдеться про кого?
7) «Мутен сон бачив у Києві на горах» герой «Слова про Ігорів похід»…
8) Вислів «Випускає він десять соколів на стадо лебедів» («Слово про похід Ігорів») означає …
9) «Билися день, билися другий: третього дня під полудень упали стяги» героя «Слова про похід Ігорів»
10) Хто з героїв «Слова про похід Ігорів» сказав, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького»?
11) Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів») йдеться в рядку
 «Великому Хорсові путь перебігав»
          «Ізронив злоте слово, з сльозами змішане»
          «Підпер гори угорськії своїми залізними полками»
          «Жадоба спробувати Дону великого знамення йому заступила»
          «Думкою поле міряє од великого Дону до малого Дінця»
12) «Хочу голову свою положити або попити шоломом з Дону», - заявляє герой «Слова про похід Ігорів»…

13) Висловлення зі «Слова про Ігорів похід» «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем» належить…

14) Портрет «Стоїш ти в обороні, прищеш на воїв стрілами, гримиш об шоломи мечами харалужними. Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать поганії голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр-туре» стосується героя «Слова про похід Ігорів»

15) Чотири сонця у "Слові про Ігорів похід" символізують…

16) Прилинути чайкою на край світу, щоб витерти милому «кривавії його рани на  дужому його тілі», прагне:

17) У «Слові про похід Ігорів» буй-туром (яр-туром) названо …

18) Помилково співвіднесено героя та уривок «Слова про похід Ігорів»

*Боян – «Не десять соколів на стадо лебедів пускає, / а свої віщії персти на живії струни накладає…»
* Ігор – «Він навів свої хоробрі полки / на землю Половецькую /за землю Руськую…»
 * Святослав – «Сю ніч з вечора одягали мене, – сказав, – /чорним покривалом на кроваті тисовій,/ черпали мені синє вино…»
 * Всеволод – «Один брат, / один світлий ти, – Ігорю! / Оба ми є Святославичі!»
* Овлур – «Коли сокіл до гнізда летить – /то ми сокільця опутаємо красною дівицею...»
19) Із «золотим словом» Святослав звертається до руських князів з метою…
20) У поемі «Слово про похід Ігорів» зображено боротьбу русичів із … 
21) У рядках Померкли ... сонця, Багряні стовпи погасли, Ще й ... молоді місяці...  пропущено числівник..
22) Не з честю ви ворога подолали,
Не з честю пролили кров поганську.
Серця ваші хоробрі
З булата міцного викуті,
Буйною відвагою гартовані - в уривку йдеться про кого…
23) Рядки О Руська земле, Уже ти за могилою! у «Слові про похід Ігорів» свідчать про …
24) Події у «Слові про похід Ігорів» розгортаються в такій послідовності..  


Орієнтовні завдання для тестової роботи за твором Ніни Бічуя "Шпага Славка Беркути"

1. «…було в його постаті щось дуже незалежне й водночас невеселе» - так розповідається про персонажа…

2. Що Андрій Степанович подарував Славкові на день народження?

3. Як Славко врятував Юлька взимку од вітру й морозу?

4. Куди Славко Беркута поїде на змагання шпажистів?

5. Через випадок з Юльком Ващуком Беркута …
6. Що відповів Андрій Степанович на бажання Славка стати фехтувальником?
7. Хто з героїв думав так: «Юлько Ващук – не покривджений, Славко Беркута – не хуліган….»?
8. На кого хотів бути схожим Славко?
9. Яке розчарування спіткало учнів 7-Б класу?
10. Яку клятву дав собі Беркута?
11. Що стали казати про Беркуту через півроку тренувань?
12. Що трапилося на тренуванні у Славка Беркути?
13. Хто з героїв так розмірковував про Беркуту: «Шпага. Книжка. Старі спортивні кеди на підлозі. Блакитні печери… Висловлені й невисловлені сумніви…»
14. Що ніяк не міг сказати Юлькові Беркута?
15. Чому директор школи кричав Славкові: «Така пляма на нашій школі! Негідник!»?
16. Що сказала на суді немолода, втомлена жінка?
17. Як себе поводив на суді Юлько Ващук?
18. Як Юлько помстився Славкові за поранення?
19. Хто малює синіх коней із червоними гривами, у тому полум’ї чує музику?
20. Дуже любить старий Львів, зовсім не схожий на новий …
21. Хвасталася своїми талантами…
22. У Лілі Теслюк виникла незвичайна ідея …
23. Напередодні вистави Лілі Теслюк не прийшла до школи через те, що..
24. Навчитися добре плавати намагався головний герой …
25. У цитаті «Була маленька, худа, варила на трьох, як уміла, борщ та картоплю…» ідеться про …
26. Кому катання на ковзанах допомогло швидше одужати?
27. «І ніколи не намагайся робити щось тільки тому, що це роблять інші. Своє шукай». Із такими совами звернувся батько до …
28. Спелеологією захоплювався …
29. Хто був льотчиком-випробувачем?
30. Славкові дуже подобалося …
31. Славко заховав шпагу, подаровану тренером, і вирішив не брати до рук, доки…

😉 Шановні восьмикласники, Ловіть завдання:

1. Історичні пісні – це:
а) пісні про минулі події, які згадуються в книгах істориків
б) ліро-епічні твори про історичні події чи про відомих істоичних осіб
в) пісні, авторами яких є історичні постаті: князі, гетьмани, полководці
г) пісні про воєнні перемоги нашого народу
2. У пісні „Зажурилась Україна” розповідається про:
а) облогу Батиєм міста Києва у 1240 році
б) напад фашистів 22 червня 1941 року
в) набіги турецької орди в козацькі часи
г) битву козаків під проводом Б.Хмельницького під Жовтими Водами
3. Герой пісні „Ой, Морозе, Морозенку” – це:
а) казковий персонаж
б) збірний герой українських пісень
в) вигадана особа
г) соратник Б.Хмельницького, козацький полковник
4. Пісня „Чи не той то хміль” – це твір:
а) про збирання хмелю
б) веснянка, в якій обігрується вирощування хмелю
в) присвячений Б.Хмельницькому
г) зразок антиалкогольної агітації
5. Головний герой пісні „Та, ой, як крикнув же та козак Сірко” – це:
а) кошовий отаман Запорозької Січі
б) Гетьман України
в) керівник морського козацького походу
г) керівник гайдамацького повстання
6. Пісня „Зажурилась Україна” – розповідає про боротьбу українського народу з:
а) польською шляхтою
б) турецько-татарською ордою
в) московськими загарбниками
г) тодішньою панівною верхівкою
7. Марусі Чурай приписують авторство пісні:
а) «Чи не той то хміль»
б) «Засвіт встали козаченьки»
в) «За Сибіром сонце сходить»
г) «Пісня про Марусю Богуславку»
8. Зілля, яким лірична героїня Марусі Чурай отруїла Гриця, вона:
а) купила на базарі
б) попросила у ворожки
в) виростила у садку
г) викопала
9. У думі „Маруся Богуславка” розповідається про:
а) дівку-бранку, яка звільнила 700 козаків з тридцятирічного турецького полону;
б) дочку українського священика, яка запровадила християнство в мусульманській державі;
в) українську дівчину, яка стала дружиною султана і впливала на політику Османської імперії;
г) славетну українську співачку, яка складала пісні про козаків
10. У думі „Маруся Богуславка” згадується свято:
а) Різдво Христове
б) Водохреще
в) Трійця
г) Великдень
11. Найвідомішим українським бандуристом, блискучим імпровізатором, який виступав у Петербурзі перед ученим й діячами культури, на честь якого створено музей, вважається:
а) Остап Вересай
б) Гнат Гончаренко
в) Василь Нечепа
г) Петро Ткаченко
12. У пісні „Чи не той то хміль” згадується битва  Б.Хмельницького з поляками:
а) під Жовтими Водами
б) під Збаражем
в) під Корсунем
г) під берестечком
13. У пісні  „Максим козак Залізняк”  розповідається про:
а) морський похід козаків на Стамбул
б) облогу Богданом Хмельницьким міста Львова
в) гайдамацьке повстання Коліївщину
г) діяльність опришків під керівництвом народного месника
14. Народною піснетворкою козацької доби прийнято вважати:
а) Марусю Чурай
б) Лесю Українку
в) Настю Лісовську
г) Ліну Костенко
15. Кобзар – це:
а) той, хто вміє грати на струннихінструментах і закінчив музичне училище
б) народний співець, виконавець дум та історичних пісень під бандуру чи кобзу
в) артист, що грає на кобзі в ансамблі народних інструментів
г) той, хто виготовляє кобзи
16. Героїня народної думи „Маруся Богуславка” прославилася тим, що:
а) стала дружиною турецького султана
б) була красунею
в) потрапила в полон і була щасливою на чужині
г) визволила з неволі 700 козаків-бранців
17. Пісня  „Чи не той то хміль” закінчується словами:
а) … оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука.
б) … не по однім ляшку зосталась вдовиця…
в) … а так гроші розділивши, гріха я не маю.
г) … твої думи, твої пісні не забудуть люди.
18. „Полягло наших чимало, а татар – утроє.” – це рядки взято з історичної пісні:
а) ) «Засвіт встали козаченьки»
б) «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»  
в) «Максим козак Залізняк»
г) «Ой Морозе, Морозенку»
19. Автором слів „Ой як болить моє серце, А сльози не ллються” є:
а) Марусенька «Засвіт встали козаченьки»
б) Наталка «Наталка Полтавка»
в) Мати «Ой Морозе, Морозенку»
г) Маруся «Маруся Богуславка»
20. Рядки „Куди піду, подивлюся – скрізь багач панує, у розкошах превеликих і днює, й ночує” наявні у пісні:
а) «Чи не той то хміль»
б) «Засвіт встали козаченьки»
в) «За Сибіром сонце сходить»
г) «Пісня про Марусю Богуславку»
21. Легендарного гетьмана України Богдана Хмельницького наш народ уславив у пісні:
а) «Засвіт встали козаченьки»
б) «За Сибіром сонце сходить»
в) «Чи не той то хміль»
г) «Зажурилась Україна»
22. Кобзаря з хлопчиком-поводирем на тлі Чернечої гори зображено на банкноті номіналом:
а) 50 гривень
б) 100 гривень
в) 200 гривень
г) 500 гривень
2     . „Та, ой, як крикнув же та козак Сірко…” на:
а) полонених татар
б) своїх козаченьків
в) зрадників рідного краю
г) свого джуру
24. „Аж то Військо та славне Запорозьке Та на …шлях виїжджало”:
а) Полтавський
б) Грецький
в) Кримський
г) Половецький
25. Повстання гайдамаків зображено в пісні:
а) «Зажурилась Україна»
б) «Ой Морозе, Морозенку»
в) «Максим козак Залізняк»
г) «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»
26. У битві під Збаражем (за іншою версією – на Савур-могилі) героїчно загинув герой пісні:
а) «Зажурилась Україна»
б) «Ой Морозе, Морозенку»
в) «Максим козак Залізняк»
г) «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»
27. Ім’я народного месника, який грабував багатіїв і роздавав награбоване бідним, уславлено в пісні:
а) «Максим козак Залізняк»
б) «За Сибіром сонце сходить»
в) «Чи не той то хміль»
г) «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»  
28. День тижня, коли відбулася битва козаків з панами:
а) неділя
б) понеділок
в) середа
г) п’ятниця
29. Рядки: „Та тоді ті козаки теє зачували, Білим лицем до сирої землі припадали …” взято з твору:
а) ) «Засвіт встали козаченьки»
б) «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»  
в) «Максим козак Залізняк»
г) «Маруся Богуславка»
30. Українським Гомером називають відомого бандуриста:
а) Остапа Вересая
б) Василя Литвина
в) Євгена Мовчана
г) Михайла Кравченка.
31. Маруся Чураївна склала автобіографічну пісню:
а) «Засвіт встали козаченьки»
б) «Ой не ходи, Грицю»
в) «Зажурилась Україна»
г) «Маруся Богуславка»
 32. Українським Робіном Гудом називають історичного героя:
а) Богдана Хмельницького
б) Івана Сірка
в) Устима Кармелюка
г) Максима Залізняка
УСПІХІВ!!!

10 клас
1. Назвіть один літературний псевдонім Івана Яковича Франка?

2. У якій збірці І.Франка є композиційні жмутки?

3. Хто є центральним образом поезії Івана Франка «Гімн»?

4. У якому творі І.Франко використав фольклорний досвід українського народу?
5. Який матеріал І.Франко використав для реалізації гостро актуальної проблеми взаємин вождя і народу?
6. Кому належать слова: «Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чуств і розуміння людської душі, що, читаючи їх, не знаєш, кому віддати перевагу: чи поетові боротьби,чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв»?
7. Як визначив сввої поезії І. Франко у підзаголовку збірки «Зів’яле листя»?
8. Що покладено в основу поеми «Мойсей»?
9. З якої поезії рядки: «Та прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольнім колі..»?
10. Якому персонажу належать слова: «А що ти усумнивсь на момент / Щодо волі моєї, / То, побачивши сю вітчину, / Сам не вступиш до неї…» ?
11. Основною темою якого твору Іван Франко визначив смерть пророка, непризнаного своїм народом» ?
12. Про якийвогонь іде мова в рядках, присвячених Іванові Франку, - «Шляхи життя важкі і грузні: працюй - зморивсь чи не зморивсь. Він полюбив огонь ……., що все іскривсь»?
13. У якому творі простежуєтся «Очевидна аналогія з українською нацією та її шляхом – шляхом не сорока років, а цілих століть, - до своєї свободи й державності»?

14. Хто розповідає казку Начало формы

про те, як дерева обирали собі короля?
15. До кого звертаєтся письменник Іван франо словами Твоїм будущим душу я тривожу,
від сорому, який нащадків  пізніх  палитиме, заснути я не можу…?

16. З яого твору рядки: «І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров'ю власною і власними кістками                         
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ»?

17. Чим, на думку головного героя новели «Сойчине крило», є кожен лист?
18. Як Хома намагається подолати страх перед невідомим у листі?
19. Коли героїня новели «Сойчине крило» обіцяє повернутися до Хоми?
2о. Про кого йдеться: "Він був не злий хлопець з природи, але бездонно зіпсутий. Змалку вихопившися з батьківського дому, пройшов усю злодійську школу на варшавськім бруку"?
21. Напередодні якого свята відбуваються події у творі?
22. Який підзаголовок має новела «Сойчине крило»?
23. Які повісті Івана Франка вивчали у молодших класах?
24. З яких творів рядки?

«По курних хатах мужицьких,

по верстатах ремісницьких,
по місцях недолі й сліз».
            «І час прийде, коли весь світ покине
богів і духів, лиш тебе, … чтить буде вічно…»
«Та тепер його голос зомлів,
і погасло вітхніння (натхнення),
і не слухає вже його слів
молоде покоління».
            «Та безцінний твій дар комусь іншому дам …
            міліонам він сонце, життя є нове,
            для добра міліонів хай вічно живе!»
«Так най те серце, що в турботі,
неначе перла у болоті,
марніє, в’яне, засиха …»
                        «Де той безбожник що без серця дрожі
                         в твоє лице небесне глянуть може…»
«Не для нас, о богине, твій божеський дар!
Хоч над світом я цар, та над серцем не цар.»
                        «Хоч синам, як не собі,
кращу долю в боротьбі».
«Який докір, яке страждання,
яке не сповнене бажання
на них, мов зарево червоне…»

 &&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&

        Тема: повість Григіра Тютюнника «Климко»

1. Де відбуваються події у повісті?

2. Відколи Климко осиротів, жив зі своїм дядьком Кирилом. Хлопець для свого дядька був ….

3. Після загибелі дядька Крила Климко переселився на вагову біля сортувальні тому що…

4. Які художні засоби використано в уривку, де Климко згадує дядьків паровоз: «То був веселий і мудрий паровоз… Він міг мчатися, по-молодецьки жбурляючи шапки сивого диму під вагонні колеса, а міг нищечком, як довга чорна щука, підкрастися під самісінький барак, поставити на землю дядька Кирила із залізною скринькою в руці, потім гучно зачахкати трубою, мовби зареготавши, і задки швидко покотитися на станцію»?

5. Яке дерево хотів посадити Климко на могилі дядька Кирила?

6. Климкові й Зульфату на мить здалося, «що немає і не було ніколи війни, і похмурого бороданя на возі, і вибитих вікон у магазинах, і холодної неживої пекарні за сірим дощаним парканом». Адже хлопців осяяли такі лагідні, такі рідні очі…

7. З якою метою Климко подорожував холодним осіннім степом?

8. Де спав Климко, йдучи у Слов’янськ?

9. Які харчі взяв Климко, вирушаючи в далеку дорогу по сіль?

10. Яку відстань наважився пройти Климко, щоб принести солі?

11. «На скронях йому густо висіялася кучерява розсада сивини, а лице було все в зморшках. І в кожній зморшці, чаїлася добра, лагідна усмішка» - це це портретна характеристика?

12. Пояснити зміст цитати: «Климко випустив плащ-палатку, учепився дівчині в другу руку й закричав: «Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір».

13. Чому тітка Марина не хотіла відпускати Климка?

14. Чим пригощала Климка тітка Марина, коли він перебував у неї?

15. Яку художню деталь використав автор повісті для того, щоб виразніше передати весь біль і гіркоту загибелі Климка? Записати цитату.

16. Перечитати уважно епізоди:

- Климко з шевцем і дівчиною на базарі в чужому місті;

- зустріч Климка і Зульфата з учителькою на базарі;

- тітка Мотя довела Климка до барака;

- біля крайньої тачки стояла дівчина, зап’ята старенькою чорною хустиною;

- тітка Марина тримала маленьке жовте глеченя з квітами по боках.

17. Дібрати цитати для характеристики Климка:

1) добрий, турботливий, чуйний, акуратний, працьовитий, умілий;

2) самостійний, гордий;

3) витривалий, терплячий, стійкий;

4) товариський;

5) відповідальний;

6) добродушний, милосердний;

7) кмітливий, сміливий;

8) совісний, відповідальний.


Бажаю успіхів!

**************************************************************

Шановні десятикласники, готуйтеся до перевірної роботи. 

1. І. Карпенко-Карий у п'єсі "Мартин Боруля" викриває такі негативні сторони суспільства, як ....

2. В основу сюжету твору драматург поклали невігадану анекдотично Історію ...

3. Наказує собі та членам родини Довго спати, хоча від спання Йому нудно та й боки болять, планує розвести собак, їздити на полювання; хоче віддати доньку Марисю за «благородного», намагається прилаштувати сина на «благородну» чиновницьку посаду; прагне офіційно оформити своє «шляхетне» походження ......

4. В епізоді, де Мартин наказує дружині Палажці навчитися, як подавати чай і каву «благородному» гостю: «Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привіз самуварь, чаю, сахарю и кофію. Чай я пив и знаю, як его настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. Піди ти зараз до Сидоровички - вона зна - і Повчися в неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подаються: чи до борщу, чи на ніч? » Використано художній прийом ... ...

5. «Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносить? ... Краще жити на світі щасливим мужиком, чим Нещасним паном - це всяке знає», - так говорить ....

6. «Нарешті: чи Виграв, чи програв, а грошики дай! Живи - не тужи! Все одно, що лікар: чи вилічив, чи залічив, - плати », - так говорити про себе ....

7. Самозакоханий, жалюгідний за своїми моральними рисами панок із вдачею боягуза ...

8. Прийом, в основу якого покладено невідповідність між формою та змістом , між зовнішнім виявом переживання та його суттю, поєднання протилежних за змістом понять, називається. ..

9. До позитивних образів п'єси І.Карпенка-Карого слід Віднести ......

10. Сцени, у якіх Боруля намагається завести у своєму домі «дворянські порядки», відзначаються разючою невідповідністю між давно усталеним способом життя селянина-хлібороба й омріяною панською шляхетністю й набувають ознак ...

11 . "Та нєт! Ето ви шуткуєте! .. Ето ви говоріте з тієї простої прічіні, що мало добре там, де мене нема, але коли війдете заміж, прісмотрітесь и апробуєте - як пишеться в журналах, - тоді другоє скажете! .." - це висловлення Належить ... .

12. "От і тепер: діло Борулі веду протів Красовського, а діло Красовського протів Борулі. Їздю на своих конях по просителях, - и коней годують, и мене годують, и фурмана годують, и платять! .. "- ЦІ слова належать ...

13. Коли Степан розповідає своєму другові дитинства про "трьохпробную и крам-бам-булі!", що ВІН має на увазі ... ..

14. "Красовський вчений, лікар, Красовський Державець, а ти надимаєшся через силу, щоб з ним порівняться, бундючишся дутим дворянством, з добра-дива посварився з ним, - вір мені, что як будеш отак роздувать свій гонор, то Красовський з'їсть тебі !" - застерігає Мартина ...

15. Сенс життя дворянина Полягає, на думку Мартина Борулі, у ... .

ТЕМА: Панас Мирний "Хіба ревуть волі, як ясла повні?"

1. Прочитайте рядки ( «Хіба ревуть волі, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика)

«Як же дійшов до літ та у б ався у силу, - біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як Із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун ... Хороший з лиця - повновідій, рум'янець на всю щоку, з чорними, веселими очима, ліскучім вусом, - ВІН БУВ перший красень на селі ... » - у цьом Уривки описано ...
2. Представник Чиновництво в Романі «Хіба ревуть волі, як ясла повні?» є ...
3. Події (сюжет) в Романі «Хіба ревуть волі, як ясла повні?» розвіваються в такій послідовності (ІНСТРУКЦІЯ на  Classroom)
4 . Прізвіща Хрущ, Хрущов, Притика в Романі «Хіба ревуть волі, як ясла повні?» МАВ (малі) ...
5. «Будинок з багатьма прибудова и надбудовамі» - Цю характеристику роману «Хіба ревуть волі, як ясла повні?» дано за ... (ІНСТРУКЦІЯ)
6. Прочитайте рядки: «Пуста гір про Діна , лихий тин, кріві ворота, які не обмазана хата ... кинулися в вічі й образи Гріцькову хазяйліву натуру ... ВІН з докоро и разом з жалем дивився на Чіпчіне доб р про ... 
- Господи, Боже! Чи доживе ж чоловік від до сього? А все - своя воля ... » - У даного Уривки у ЙД ється про ...
7. Підсілює важкий психологічний стан героя пейзаж у варіанті ( «Хіба ревуть волі, як ясла повні?») ...
8. У рядках ах роману «Хіба ревуть волі, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика:  «Таких парубків часто й густо можна зустріті по наших хуторах та селах. Одне только в него неабиякий - дуже палкий погляд, бістро, як блискавка. Ним світілася якась Незвичайна смілівість и духовна міць, разом з якоюсь хіжою тугою ... » описано:
9. розв'язки твору «Хіба ревуть волі, як ясла повні?» є ...
10. Співавтором роману «Хіба ревуть волі, як ясла повні?» Панаса Мирного є ...
11. Назва твору "Хіба ревуть волі, як ясла повні?" - перефразованій віслів з ...
12. До одного літературного роду належати усі твори рядка ...
13. Вирішальним моментом у виборі злочинного шляху головним персонажем роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» стало…
14. Слова "Так оце та правда?!" з пекучим докором на устах вимовляє ….
15. Епіцентром подій у романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" є ….
16. “Польовою царівною” у роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» названо …
17. “Двужоном” у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» названо …
18. Головною проблемою роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є…
19. Розмістити назви перших розділів роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» відповідно до композиції твору.
20 Слова “Скрізь неправда… Скрізь!.. живеш, нудишся, тратиш свою силу, волю, щоб куди заховатися від неї, втекти від неї, плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш … коли б можна, — увесь світ виполонив, а виростив новий …, тоді, може б, правда настала! ... “ — належать персонажеві твору Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні”…
21. “Своя сорочка ближче до тіла”, “Дарованому коню в зуби не дивляться”, “Як багатство, то й щастя”— такими прислів'ями послуговується персонаж роману …
22. “Високого зросту,статний, бравий, широкоплечий,як із заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун...”— так автор описує …
23. Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли,як ясла повні?” за жанровою ознакою є…
24. “Будинок з багатьма прибудовами й надбудовами” - так визначив своєрідність складної композиції роману …
25. “… скинувши через плече косу, а за спину — торбину з сухарями, лихеньку свитину,не кращі чоботи, потягнувся на заробітки в південні стерпи” - так сказано в романі “Хіба ревуть воли,як ясла повні?” про …
26. Головною проблемою роману-епопеї «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є...
27. Новаторство роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» виявилося у …
28. Вперше окремою книжкою видруковано роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ...
29. «Моя хата скраю» - життєвий принцип, який сповідує герой твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» …
30. Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» складається з …. частин.
31. Панас Мирний та Іван Білик показали крізь призму історії села Піски столітню українську історію, згадали історичні події (гайдамаччина, скасування гетьманщини, зруйнування Січі, перетворення козаків на “покірних волів”) у … частині роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
32. Словами: «Сам – предводитель, родичі – урядники, справник, суддя, підсудки – все то зяті, родичі зятів, племінники... Як квочка курчат збирає під крила, так … придбав до своїх лап цілий повіт...», – автори роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» характеризують …
33. Прототипом Чіпки в романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» стала реальна особа …

34. У часи закріпачення України дісталося велике село Піски дісталося …

35. Максима Ґудзя через його поведінку і характер у селі прозвали …
36. Характеристиці образу Грицька в романі «Хіба ревуть воли..?» Панаса Мирного та Івана Білика не відповідає рядок …
37. На шлях морального падіння й кримінального злочину Чіпка з роману Панаса Мирного
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» стає після …
38. Визначити в поданих цитатах художні засоби: метонімія, тавтологія, антоніми, епітети, іронія, порівняння (встановлення відповідності).
39. Композиційні особливості роману «Хіба ревуть воли..?» Панаса Мирного та Івана Білика (встановлення відповідності).
40. Цитатна характеристика персонажів (встановлення відповідності).

    Любі учні 10 класу, перевірну роботу по темі Іван Нечуй-Левицький “Кайдашева сім'я” ми так і не виконали. Отже, виконаємо на платформі  Classtime. Дату з вами узгодимо. Завдання залишаються ті, що подані нижче:

1. До яких позасюжетних елементів найчастіше вдається автор «Кайдашевої сім’ї»:
2. Що є предметом зображення в повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:
3. Вкажіть, хто з відомих українських письменників назвав І.Нечуя-Левицького «всеобіймаючим оком України», «артистом зору»:
4. І. Нечуй-Левицький, створюючи комічні ситуації і сцени, заперечує у повісті «Кайдашева сім’я»: 
5. Укажіть епізод, який є зав’язкою твору «Кайдашева сім'я»:
6. Укажіть хибне твердження:
7. Кого з персонажів повісті «Кайдашева сім'я» стосується така портретна характеристика: «»
8. Про яку героїню повісті сказано: «»?
9. Чий портрет змальовано в наведеному уривку: «»?
10. Темою повісті прийнято вважати:
11. Сюжетний ланцюжок повісті “Кайдашева сім'я” простежується в рядку:

12. Які події у сюжеті повісті «Кайдашева сім’я» є головним композиційним елементом кульмінацією):
13. Укажіть, які образи створює у своїх творах І.Нечуй-Левицький:
14. Укажіть стиль, характерний для творів І.Нечуя-Левицького:

15. У характері якого персонажа повісті «Кайдашева сім'я» поєднується сварливість, брутальність із лицемірством та улесливістю?
16. Повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького назвав «оздобою українського письменства»:
17. Хто з героїв повісті «...»
18. Про яку героїню повісті сказано: «...»
19. Основна думка повісті “Кайдашева сім'я”:
20. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького: «Не чорна хмара із синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара під дібровою вставала, то наближалась до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти» — у цьому уривку комічний ефект досягається через:
21. Укажіть, хто з персонажів «Кайдашевої сім’ї» в кульмінаційний момент промовляє: «По спині лупи її. Виколи дрючком їй друге око!».
22. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить художня деталь рядка:
23. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім’я» НЕ НАЛЕЖИТЬ:

24. Визначте специфічність гумору в повісті «Кайдашева сім’я»:
25. Вкажіть, який жанр української прози започаткував І.Нечуй-Левицький:
26. Укажіть героя твору «Кайдашева сім'я», про якого сказано: «Широке лице..:
27. Вкажіть, хто з відомих українських письменників назвав І.Нечуя-Левицького «всеобіймаючим оком України», «артистом зору»:

28. Хто з персонажів повісті був «...дуже богомільний
29. Хто з героїв повісті «...ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались»?

 ********************************************************************** 
       
    Додаткові матеріали за повістю Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських": перша частина аудіокниги , друга частина аудіокниги
 або буктрейлер 
&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&

 Для учнів 6-А класу!!!
Готуємося до контрольної роботи
1. Автором оповідання “Друкар книжок небачених” є …
2. Іван Грозний запрошує Івана Федорова і доручає йому…
3. «… високе ясне чоло, світлі, допитливі й розумні очі, вправні великі руки, що любили ремесла і тесляра, і палітурника» - такою є цитатна характеристика …. .
3. Навесні 1564 року в «Печатному домі» з’явилася перша друкована книга..
4. У Львові Іван Федоров надрукував ...
5. В Острозькій друкарні з’явилася друком книга…
6. На початку твору Іван Федоров представлений читачеві як…
7. Сина Івана Федорова жителі Львова, коли той вже мав свою майстерню, називали ...
8. Помічника Івана Федорова звали ....
9. Події, описані у повісті О.Іваненко відбуваються у …. ст.
10. Знаменна подія в усьому слов'янському світі — друкування Біблії церковнослов'янською мовою — сталася у місті...
11. Максим Грек бажав, аби книги друкували, і мав для того дві найголовніші причини …. ст. 112
12. «.. непримиренний славетний учений…, схожий на святих, мальованих на монастирських іконах…» - такою є цитатна характеристика …. .
13. “..прекрасний чіткий шрифт,чорний червоний, чудесні малюнки, заставки. Малюнки були різноманітні. Їх надруковано дуже багато, кожен розділ починався розкішною заставкою, в якій перепліталися квіти, трави, плоди. Візерункові великі літери починали текст”— це опис …
14. У житті важливо, щоб тебе могли почути — така головна думка твору...
15. “Вельмишановна брамо, чи не була б ти така ласкава випустила нас на волю, бо тільки ти можеш нас випустити”,— це слова належать …., персонажеві …., автором якої є ….
16. Про егоїстів, що думають тільки про себе, розповідає …. у … .
17. Головна думка притчі “Казка про Яян” Е. Андієвської ….
18. Казка …. про те, люди не вміють почути одне одного, тому вони часто відчувають себе самотніми.
19. “І брама вперше за все своє існування навстіж відчинилася, адже ніхто до неї так не промовляв, хоч цього вона чекала...”, — це уривок з …, автором якої є … .
20. “Книги — це ріки, що напувають всесвіт”, - так говорили ….
21. Кутник і вигин ріки були зображені на ….
22. Костянтин Острозький організував першу …
23. У Львові 1574 року найперший на всій Русі та Україні вийшла з друку книга…
24. Запитань іншої людини просто не чув кожен ... росту, як при шляху горох;..”       
КРІМ ТОГО, СКОРИСТАЙТЕСЯ ВКЛАДКОЮ  "НА ДОПОМОГУ УЧНЯМ"!!!
Шановні учні 7-А класу! уважно прочитайте повість "Гуси-лебеді летять" (скорочено)

СПРОБУЙТЕ ВІДПОВІСТИ НА ПИТАННЯ:
1. На думку діда Дем’яна, лебедині крила під час польоту птахів:
а) свистять; б) дзеленчать; в) співають.
2. Події на початку твору відбуваються:
а) восени; б) взимку; в) навесні.
3. Дід Дем’ян розповідав Михайлику, що лебеді на своїх крилах приносять:
а) щастя; б) життя; в) казку.
4. Михайли від діда дізнався про ключі:
а) срібні; б) чарівні; в) золоті.
5. Трапилося так, що іноді ключ могла загубити Михайликова...
а) бабуся; б) мати; в) тітка.
6. Михайлику дуже хотілося піти в лісову далечінь і подивитися з берега на лебедів, але:
а) не пускала мати; б) не мав чобітків; в) треба було йти до школи.
7. За неслухняність мати називала Михайлика:
а) розбишакою; б) халамидником; в) вариводою.
8. Чим скористався Михайлик для катання на льодяній гірці?
а) ночовками; б) санками; в) ослінчиком.
9. Михайлик з бабусею ходив до:
а) лісу по ягоди; б) церкви; в) церковного титаря.
10. Всі діти боялися на селі:
а) ходити до лісу; б) титаря; в) бабусю Михайлика.
11. Однокрила качка у дворі Михайлика вміла:
а) розбиратися в людях;
б) захищати своїх каченят від собак;
в) передбачати погоду.
12. Яке прислів’я використав дід Дем’ян, характеризуючи Юхрима Бабенка?
а) „Сто друзів – це мало, один ворог – це багато”.
б) „Ти його борони від собак, а він тобі покаже  кулак”.
в) „Не чоловік, а варивода!” 
Будь ласка, зверніть увагу!!! на розділ другий абзац 3,4 (стор.117); рядки 6,7,13,14 
(стор. 118); останній абзац на стор. 119; сторінки 120-121; стор. 122 від слів 
"Жінка,схрестивши руки, .... "  "до слів "Мене так вразили її сльози й слова, що я теж 
мало не заплакав з жалю..."; стор.124 1-й, 2-й абзаци; стор. 137 2-й, 3-й абзаци; 
останній абзац на стор. 138 ; кінцівка твору на стор. 139.

матеріал для учнів 5-А класу

Складіть план-порівняльну характеристику Плаксія і Лоскотона.

Цар Плаксій
Дядько Лоскотон
Портрет:
Портрет:
Найзаповітніше бажання Плаксія ....
Найзаповітніше бажання дядька Лоскотона ...
Цар Плаксій любив ...
Дядько Лоскотон любив
Плаксій був злий і ...
Лоскотон — щирий і .....
Ледачий ....
Лоскотон розвалив .....



Діти, опрацюйте поданий матеріал
Дійові особи казки вели такий спосіб життя:
сім'я царя Плаксія була ледачою, бо вони цілими днями нічого не робили, а тільки сопіли, стогнали та ревіли. Вони були тиранами, через те що змушували всіх у царстві страждати. Капітан Макака теж був жорстоким І віроломним. Усю зиму він не спав, а висліджував Лоскотона. Підступно підкрався змієм І схопив дядька Лоскотона. Їхні вчинки були недобрі, лихі.
Дядько Лоскотон був хоч і бідним, але веселим, щирим і добрим. Його найбільшим бажанням було розвеселити бідний люд, розрадити їх у горі. Його вчинки хороші, добрі. Дядько Лоскотон — оптиміст.
Дійових осіб казки можна розділити їх на дві групи
Дядько Лоскотон і прості люди та їхні діти — це одна група. Їх єднає доброта, щирість, взаємодопомога, оптимізм. Вони живуть чесно, допомагають один одному, виручають із біди, борються за краще життя.
Цар Плаксій, його діти, капітан Макака — друга група. Вони вельможі, живуть у достатку, але їм нудно і сумно. Це ледачі, жорстокі, підступні люди. Цар Плаксій не дбає про свою країну, а навпаки все робить, щоб трудящі мучилися. Але це не робить його щасливим.
Головна думка казки: ЯКЩО ти робиш зло — воно до тебе вертається ще з більшою силою.
„Цар Плаксій та Лоскотон” — це літературна казка, тому що ....
Знайдіть у творі порівняння.
Причиною „самознищення” капітана Макаки стало те, що він ....
Наведіть приклади епітетів із твору.
Віршована мова (від лат. versus — „вірш”) розмірена, ритмічно організована, часто поділена на строфи.
Рима (від лат. rythmas — „співмірність”) — повтор звуків, які пов'язують закінчення двох або більше рядків (наприклад, „грози — морози”), співзвучність у кінці рядків, композиційно- звуковий повтор у кінці двох або кількох рядків.
Строфа (від грецьк. strophe — „повтор”) — група віршованих рядків, пов'язаних за смислом, об'єднаних системою рим та загальною інтонацією
Пригадаймо художні засоби у творі!
В уривку: “Мав він вдачу теплу й щиру
Ще й лукавинку в очах.
І була накидка сіра
В Лоскотона на плечах.”— використано художні засоби .....
В уривку: “Був тоді у Плаксія
Лютий посіпака,
Віроломний, як змія,
Капітан Макака”. — використано художні засоби .....

 А ЦЕ ПРОСТО ЦІКАВО!!!
Залежно від кількості рядків, розрізняють двовірш (дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), п'ятивірш або шестивірш (секстина)

А чи можна купити або продати сміх?
Відповідь на це питання ви можете отримати в героя повісті відомого німецького письменника Джейса Крюса „Тім Талер, або Проданий сміх”.
Тім Талер продав свій сміх, отримавши багатство і незалежність, але щастя так і не знайшов. І тільки друзі допомогли йому повернути втрачений сміх. Тому будьмо обачні у своєму виборі.

І на завершення:
Тестові завдання
1. Очі у Плаксія в казці В. Симоненка „Цар Плаксій і Лоскотон” порівняно...
а) з кавунами;
б) з яблуками;
в) з м'ячем.
2. Було дітей у царя Плаксія...
а) троє;
б) шестеро;
в) восьмеро.
3. Родина Плаксія щодня:
а) грали в шахи;
б) відвідували театральні вистави;
в) стогнали і плакали.
4. У гвардії царя Плаксія служили…
а) забіяки;
б) брехуни;
в) бешкетники.
5. Плаксій зневажав Лоскотона, тому що той…
а) був бідним і постійно жебракував;
б) зневажав царські закони;
в) не сплачував податки царю.
6. Лоскотон „ходив по всій країні і носив з собою сміх”...
а) у в'язаній торбині;
б) у кишені;
в) у розмальованій торбині.
7. Плаксій обіцяв тому, хто спіймає Лоскотона і „його посадить у льох”...
а) наділити великою площею землі;
б) дати можливість сміятися і веселитися;
в) дозволить одружитися з однією з царських дочок.
8. Із казкових героїв В. Симоненко порівнює зі змією...
а) дочку Плаксія — Висохлу Нудоту;
б) Плаксія;
в) Капітана Макаку.
9. Середульшу дочку царя Плаксія звали…
а) Вай-Вай;
б) Нудота;
в) Плакота.
10. Незважаючи на постійний кепський настрій, Плаксій радів, бо…
а) отримав великий прибуток;
б) арештував Лоскотона;
в) святкував весілля старшої дочки.
11. Помер цар Плаксій…
а) від невиліковної хвороби;
б) бо потрапив в аварію;
в) від сміху Лоскотона.
12.Три царівни після смерті батька-царя перетворилися на ...
а) жаб;
б) п'явок;
в) черв'яків.

Шановні семикласники! Ви прочитали героїко-романтичну повість А. Чайковського "За сестрою". Пропоную вашій увазі запитання, які будуть використані під час опитування:

1. Де знаходилося село Спасівка?
1-А. Чим славився рід Судаків?
2.Чи збереглася Спасівка до наших днів?
3. Чому спасівчани не будували гарних домів з хоромами?
4. Чому село назвали Спасівкою?
5. Чим була огороджена Спасівка?
6. Які рослини оточували Спасівку і були додатковим захистом від татар?
7.Хто навчив перших спасівчан убезпечувати себе від набігів татар?
8. Назвіть членів родини Судаків
9. Скільки років було Павлові?
10. Де був Петро?
11. Скільки років було Ганні?
12. Хто привчав Павлуся до лицарського ремесла?
13. Хто це казав про Ганну: «Козир-дівка! Тебе лише в посли слати…»?
14. Коли татари напали на Спасівку?
15. Хто із спасівчан передчував напад татар?
16. Що таке «мізерія»?
17. Поясніть слово «лилик»
18. Що кричали татари, нападаючи на село?
19. Якою зброєю билася Палажка з татарами?
20. Як загинула Палажка?
21. Як Павлусь захищав Ганнусю під час нападу татарів?
22. Чому Павлусь, як і хотів, не схопив Ганнусю і не сховався із нею на городі в бур’янах?
23. Чому Степан не захистив дітей?
24. Що сталося з панотцем Амвросієм?
25. Що сталося з дідом Андрієм?
26. Як дід Андрій заспокоював неспокій?
27. Що таке акафіст?
28. Чому татарин помітив Павлуся, коли той утікав на коні?
29. Що допомогло Павлусеві вкрасти коня?
30. З чого татари розпочали напад на Спасівку?
31.Чому Павлусь не боявся перепливати річку на коневі?
32. Чому Павлусь удень боявся за своє життя ще більше, ніж вночі?
33. Назвіть місце зустрічі козаків у степу.
34.. «Що за мана? Вчора в цім боці заходило сонце, а сьогодні сходить? Хіба ж воно вертається?» — що так здивувало козака Семена Непорадного?
35. Хто це: «кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка подерта й замащена, на грудях широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та сонцем опалені груди»?
36. Що таке ватра?
37. Чому Семен Непорадний взявся варити кашу біля Свиридової могили?
38. Як Семен Непорадний привів Павлуся до тями?
39. Як називалися монети, що Непорадний знайшов у татарському сідлі?
40. Чому січовий дід Панас заходився співати сумної думи?
41. Кого зустрів Павлусь серед козаків, що приїхали до Свиридової могили?
42. Що запропонував козакам Тріска?
43. Що таке ясир?
44. Хто відмовив козаків від негайного нападу на татар?
45. Що хотів зробити татарин-переслідувач із козаками, які спали біля Свиридової могили?
46. Кого обрали ватажком?
47. Чому татарин хотів помінятися з Павлусем сідлами?
48. Що Павлусь дав Петрові?
49.Як козаки перемогли татар?
50. Кого з козаків було вбито в бою з татарами?
51. Якого татарина взяв у полон Непорадний?
52. Як звільнився Степан Судак поки козаки билися із татарами?
53. Де ховалися бранці-втікачі?
54. Що зробив Павлусь, коли батько і брат відмовилися їхати в Крим визволяти Ганну?
55. Як Павлусь орієнтувався вночі в степу?
56. Чого боявся Павлусь у своєму сховку?
57. Чому харциз був задоволений і погодився показати Павлусеві дорогу до татар?
58. Як звали харциза, чим він займався?
59. Як покарали козаки харциза?
60. Чому Павлусь зрадів полону?
61.Як Павлусь обдурив татар-купців? (вчив мову, допомагав, а сам запам’ятовував дорогу)
62. Хто такий потурнак?
63. Що зробив із Павлусем Сулейман-ефенді вдома?
64. Що було хлопцю, коли він відмовився прийняти бусурманську віру?
65. Хто допомагав Павлусеві в неволі?
66. Де жив девлет-гірей Ібрагім?
67. Скільки часу люди девлет-гірея шукали Ганну?
68. Про що попросив Павлусь Ібрагіма?
69. Як до цього прохання поставився девлет-гірей?
70. Що зробив Мустафа Павлусеві за своє звільнення?
71. Яку кару за втечу придумав Мустафа Павлусеві?
72. Як, за звичаєм, розташовувалися татари під час оборони?
73. Чому Павлусь не боявся вироку?
74. Чому Павлусь відмовився кликати перекладача при розмові з Девлет-гіреєм?
75. Куди ховав Павлусь украдені у татар речі (ніж, сумку, вуздечку)
76. Яку кару за втечу придумав Мустафа Павлусеві?
77. В яку пору року відпустили татари Павлуся і його сестру в Україну?
78. Від якого міста Девлет-гірей розставив гінців, очікуючи звістку про сина господаря?
79. Що сказав Девлет-гірей до свого заводчика, коли побачив Ганнусю на коні?

**********************************************************************************************************************************************************************

Для вас, одинадцятикласники!

ТЕМА: поезія 20-30 років.
1. Поети «Празької школи» - наші співвітчизники, які були безпосередніми учасниками боротьби за УНР і несли ідеї збереження:
а) миру на Землі
б) природи на планеті
в) української державності
г) об’єднання народів СРСР
2. Представниками «Празької школи» були (ст.172- ):
а) П. Тичина, О. Ольжич, Є.Маланюк, В. Підмогильний
б) О. Теліга, О.Ольжич, Ю. Яновський, Ю. Дараган
в) Є. Маланюк, О.Ольжич, Ю.Дараган, І. Кочерга
г) О.Теліга, О.Ольжич, Ю.Дараган, Є. Маланюк
3. Хто з представників «Празької школи» у лютому 1942 року був розстріляний у Києві у Бабиному Яру (ст.179):
а) Ю. Дараган
б) О. Теліга
в) Є. Маланюк
г) О.Ольжич

4. «Ти не загинеш, мій народе, Пісняр,мудрець і гречкосій. Бо вірю: судні дні недаром Твій чорний рай зняли пожаром, … Крізь дим руїни — Україну новий узріє чоловік» - ці слова належать:
а) Євгену Маланюку
б) Євгену Плужнику
в) Миколі Зерову
г) Б.-Ігорю Антоничу
5. Ідея поезії «Стилет чи стилос?» :
а) заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам ;
б) революційна хвиля принесе визволення українському народові;
в) утвердження думки про незнищенність людського творчого дух;
г) утвердження думки, що митець повинен служити народові, формувати
свідомість нації.
6. З вірша «Стилет чи стилос» ми дізнаємося про (ст.193):
а) захоплення і розчарування власною творчістю та діяльністю поета
б) місію митця в суспільстві та його покликання
в) втрачене кохання ліричного героя
г) втрату батьківщини й гіркоту еміграції
7. Є.Маланюк називає свою батьківщину «Степовою Елладою» у вірші (ст.196):
а) «Сучасникам»
б) «Молюсь і вірю»
в) «Стилет чи стилос»
г) «Знаю – медом сонця, ой Ладо».
8. Вибір між красою та служінням суспільним інтересам — визначальна проблема поезії:
а) «Памяті тридцятии» П.Тичини
б) «Стилет і стилос» Є.Маланюка
в) «Різдво» Б.-І.Антоннича;
г) «Київ-традиція» М.Зерова.
9. У рядках поезії “Стилет чи стилос”:
“Там дивний ліс зітхає ароматом
І весь дзвенить од гімнів п'яних птиць.
Співа трава, ніким ще не зім'ята,
І вабить сном солодких таємниць”, - Є. Маланюк використав:
а) метафори, епітети, антитеза, риторичне питання
б) метафори, епітети, інверсія, риторичні оклики,
в) метафори, епітети, інверсія, алітерація
г) метафора, персоніфікація, інверсія, епітети.
10. Ідейне навантаження поезії “Стилет чи стилос” Є. Маланюка несуть слова:
а) “Пливу й пливу повз береги краси.”
б) “А тут — жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить і віддасть воді.”
в) “Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.”
г) “Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п'яний синій хміль.”
11. Ситуацію вибору для митця, надзвичайно складну, коли герой «пливе» «тут» і його манять «там», відтворив:
а) Микола Зеров
б) Б.-І.Антонич
в) Євген Маланюк
г) Максим Рильський

12. У центрі поезії "Ви знаєте, як липа шелестить...” змальований образ:
а) коханої;      б) ночі;             в) дубів;                            г) липи.
13. Страшна подія покарання “мучнів українців” відтворена у поезії П. Г. Тичини:
а) “О панно Інно”
б) “Євшан-зілля”
в) “Похорон друга”
г) “Пам'яті тридцяти”
14. У рядках: "А вона, як мрія сна / Чарівна, / Сяє вродою святою,
Неземною чистотою, /Сміючись на пелюстках, /На квітках
Променистою росою", — НЕ використано художній прийом:
а) порівняння; б) епітет;
в) персоніфікація;
г) символ.
15. Перлина інтимної лірики Павла Тичини:
а) «Арфами, арфами…»                        б) «Ви знаєте, як липа шелестить…»
в) «О панно Інно…»                              г) «Десь на дні мого серця…»
16. Вірш Тичини «Пам’яті тридцяти» присвячений:
а) тридцятилітній війні;
б) героям і жертвам Першої світової війни;
в) студентам, що загинули під Крутами
г) воякам повстанської армії.
17. П.Тичина в поезії «Ви знаєте, як липа шелестить» називає старі гаї:
а) велетнями; б) дідуганами;
в) чарівниками г) вартовими
18. Шлях до щасливого майбутнього проходить по “кривавій по дорозі”, - стверджує:
а) П.Г. Тичина у вірші “Пам'яті тридцяти”
б) Є. Ммаланюк у творі “Стилет чи стилос”
в) Є. Плужник у поезії “Для вас Історики майбутні”
г) П.Г.Тичина у вірші-реквіємі “Похорон друга”
19. У збірці Павла Тичини «Сонячні кларнети» прославляється...
а) прагнення до оновлення життя
б) всеперемагаюче життя і краса природи
в) любов до всього живого
г) віра в нездоланність сили духу людей.
20. М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П.Тичини, дуже вдало назвав її...
а) «Природою життя»                     б) «Неповторною музою»
в) «Музичною рікою»                          г) «Морем емоцій»
21. Твори Павла Григоровича вражали читачів...
а) музикальністю б) оптимізмом
в) романтизмом г) надзвичайною емоційністю.
22. У кожній поезії «Сонячних кларнетів» П. Тичини лунає...
а) віра загірну комуну
б) радість життю
в) пафос визволення народу
г) повага до культурних скарбів нашого народу.
23. Самобутньою рисою поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить» є...
а) надмірна емоційність і піднесеність
б) піднесена образність
в) надзвичайна сентиментальність
г) недомовленість від надміру почуттів.
24. Природа у поезіях збірки П. Тичини «Сонячні кларнети» є...
а) засобом для збагачення                 б) середовищем для відпочинку
в) складовою частиною буття                г) символом волі.
25. Поезія П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить» за жанровою спрямованістю належить до лірики...
а) інтимної                                         б) філософської
в) пейзажної                                             г) громадянської.
26. У ранніх поезіях виявляється нахил П. Тичини до:
а) поетизації символічних образів на прикладі природних явищ
б) роздумів над долею рідного краю
в) критики будь-якого гнобителя
г) мелодійності звучання слова, художнього звукопису.
27. Назва збірки П. Тичини «Сонячні кларнети» означає...
а) «Насолода життям»                 б) «Буяння природи»
в) «Мелодія душі»                       г) «Музика сонця».
28. Голуби, неба береги, веселий світ — це символічні образи вірша:
а) М.Зерова “Київ-традиція”            б) М.Рильського “Молюсь і вірю”
в) В.Сосюри “ЛюбітьУкраїну”         г) Є. Маланюка “Стилет чи стилос”
29. У поезії М.Рильського “Молюсь і вірю” наявні художні засоби:
а) епітети, метафори, порівняння, інверсія, анафора
б) метафори, порівняння, інверсія, анафора, риторичні звертання й оклики
в) інверсія, анафора, оксиморон, порівняння, метафори
г) гіпербола, епітети, метафори, порівняння, інверсія
30. М. Рильському належить поезія:
а) «Різдво»                                         б) «Молюсь і вірю»
в) «Арфами, арфами»                       г) «Київ-традиція»
31. “… Кленусь тобі, моє дитя, / Що буду жити, вічно жити, ………………., — звертаючись до світу, зізнається у любові до нього ліричний герой:
а) П. Тичини                                      б) М. Рильського                                                в) Б.-І.Антонича                                г) М. Зерова
32.У поезії М.Рильського «Молюсь і вірю» ліричний герой говорить «моє дитя», звертаючись:
а) до своєї дитини;                            б) до свого світу життя;
в) до своєї поезії                                г) до України
33. “..Шумлять щасливі води,
І грає вітер навкруги,
І голуби ясної вроди
Черкають неба береги...– так змальовано образ веселого світу в поезії:
а) «Любіть Україну» б) «Стилет і стилос»
в) «Київ-традиція» г) «Молюсь і вірю...».
34. Позначте рядки, що належать перу Максима Рильського:
а) “Кленусь тобі, веселий світе, Кленусь тобі, моє дитя, Що буду жити...”
б) “ О часе велетнів! Прости утому мені, найменшому з твоїх синів!”
в) “Любові усміх квітне раз — ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги…Я Ваші очі пам’ятаю, Як музику, як спів.
г) “ Ми працю любимо, що в творчість перейшла, І музику палку, що ніжно серце тисне; У щастя людського ...”
д) “Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті З славою святих"
е) “… Будь вірним слову, що усім словам Із ним одним ніколи не зрівняться!
Хай веселять тебе любов і праця, Хай дружби непогасної крило гірке від тебе відганяв зло..."
є) “І ти смієшся, й даль ясніє, І серце б'ється, як в огні, І вид пречистої надії Стоїть у синій глибині”.

35. У поезії «Різдво» Б.-І. Антонича (ст.220-221):
а) відтворено святкування Різдва на Лемківщині
б) розповідається про всі Різдвяні обряди
В) християнська містерія поєднана з язичницькими повір’ями
г) відтворюється атмосфера святкування Різдва в українському селі.
36. «Місяць круглий» у поезії «Різдво» уособлює
а) хліб
б) безкінечність життя на землі
В нескінченність щастя
Г таїнство жертвоприношення.
37. У вірші Б.-І. Антонича «Різдво» Бог народжується:
а) в яслах
б) на санях
В) у курній мужицькій хаті
Г) на лоні природи.
38. Переплітає християнську й українську традиції, робить інтимним переживання віри у своєму вірші:
а) Є.Плужник б) Є.Маланюк
в) Б.-І.Антонич г) М.Рильський.

39. У рядках поезії “Любіть Україну” В. Сосюри:
“Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових...”, — використано образ КУПИНИ, що символізує:
а) красу рідної природи
б) оберіг українського народу
в) любов до батьківщини, патріотичні почуття
г) віра в незнищенність народу
40. Жанр сонета був відроджений:
а) футуристами                                                 б) неокласиками
в) символістами                                                г) експресіоністами
41. В українській літературі 1920-1930-х років активізувалися проблеми:
а) природи і людини
б) землі і волі, прав селянства
в) митця і влади, свободи творчості
г) сім`ї та шлюбу, кохання
42. “О гроно п'ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбиває лід одчаю і зневіри.
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття,
веде вас у світи ясне сузір'я Ліри,
де пінить океан кипучого життя”, - це рядки з поезії …. , автором яких є ….
43. За жанром твір М.Зерова «Київ-традиція” – це:
а) ода; б) елегія; в) сонет г) поема
44. Членами літературного угрупування київської школи неокласиків були…
а) Євген Плужник, Микола Зеров, Максим Рильський, Освальд Бургардт;
б) Юрій Клен, Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Павло Тичина;
в) Павло Филипович, Максим Рильський, Микола Зеров, Освальд Бургардт, Михайло Драй-Хмара;
г) Павло Филипович, Микола Зеров, Освальд Бургардт, Володимир Сосюра.
45. Поетами «розстріляного відродження» були:
а) М.Драй-Хмара, Є.Плужник, М.Зеров, Б.-І.Антонич
б) Є.Плужник, М.Зеров, М.Рильський, М.Драй-Хмара
в) М.Зеров, Є.Плужник, П.Тичина, Б.-І.Антонич
г) Є.Маланюк, М.Зеров, М.Драй-Хмара, Б.-І.Антонич.
46. Синтез словесних і музичних способів вираження думки, поєднання зорових, живописних, слухових образів – це ознака стилю, що називається
а) символізм                                б) футуризм                                  в) імпресіонізм
г) кларнетизм
47. Образ юного Тичини, який «животворив душею давній міт / І “Плуга” вів у сонячні комуни», є у творі:
а) «Київ – традиція»
б) «Стилет чи стилос?»
в) «Ви знаєте, як липа шелестить»

г) «О слово рідне! Орле скутий!..»

*******************************************************************

11.2017 Шановні десятикласники! Читайте завдання за посиланням:

нова: Григорій Савич Сковорода  вивчення творчості Сковороди

уроки за творчістю Г.СковородиГригорій Сковорода помер 29 жовтня 1794 року (підручник с.122-123).

                                Пам'ятник Г. Сковороді в Харкові (фото Ю. Щербиніна).

нова: Навчаємося самостійно!

Для дистанційного навчання. УКРАЇНСЬКА БАРОКОВА ПОЕЗІЯ.

1. Робота в зошитах.

Записати 
ТЕМА: Загальна характеристика поезії давньої літератури. І.Величковський, С.Климовський.
План.
1) Поява книжного віршування в давній українській літературі.
2) Піїтика - один з основних предметів у давньоукраїнських навчальних закладах. Поняття про силабічну систему віршування (для загального ознайомлення).
3) Дві гілки українського віршування, Представники.
4) Інтимна лірика, зображення внутрішнього світу людини у поетичних творах С. Климовського.
5) Мотиви лірики І.Величковського.  

МЕТА: ознайомитися з поетами епохи бароко, зокрема з творчістю Іоанна Величковського та Семена Климовського, з особливостями поезій давньої української літератури; виразно читати поезії, коментувати їхній зміст. 

Учні повинні:
* пояснювати поняття "барокова поезія"
* називати поетів давньої української літератури, їхні твори
* знати зміст 2-3-х віршів.
* вміти визначати і пояснювати особливості фігурних віршів
* аналізувати зміст поетичних творів "Їхав козак за Дунай", "Дзигар з напівдзигарком"
* розуміти значення поезії для розвитку української літератури.

 2. Опрацювання матеріалу підручника ст. 100-105.

Вірш — елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму.
Пі́сня — словесно-музичний твір, призначений для співу.
Бароко(від  італ. — вибагливий, химерний) — це стиль у європейському мистецтві (XVI ст., кінець XVII-XVIII ст. в Україні), що прийшов на зміну ренесансу. Бароко притаманні урочистість, пишність, складність, динамічність композиції, мінливість.
Найяскравішими представниками літературного барокоу поезії є Іван Величковський, Семен Климовський, Лазар Баранович, Іван Некрашевич.

3. Ознайомлення з додаткова інформація

4. Для читання

Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький, неси та гуляй!" 
Постій, постій, мій козаче, твоя дівчина плаче, 
На кого ж ти покидаєш - тільки подумай.
Приспів: 
Лучше було б, лучше було б не ходить, 
Лучше було б, лучше було б не любить, 
Лучше було б, лучше було б та й не знать, 
Чим тепер, чим тепер забувать.
Вийшла, руки заломавши і тяженько заплакавши:
"Як ти мене покидаєш – тільки подумай!" 
"Білих ручок не ламай, ясних очок не стирай; 
Мене з війни із славою к собі дожидай".
Приспів.
"Не хочу я нічого, тільки тебе одного; 
Ти будь здоров, мій миленький, а все пропадай". 
Свиснув козак на коня: "Оставайся здорова! 
Як не згину, то вернуся через три года!"
Приспів.
Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай! 
Ти, конику вороненький, скачи та гуляй!"
Аналіз вірша

С. Климовський став автором надзвичайно популярної пісні «Їхав козак за Дунай», яку дуже любили в Україні ще за його життя. Історію пісні, як і її біографію автора С. Климовського, досліджував видатний український літературознавець Р. Нудьга («Літературна Україна» за 6 серпня 1969 р.).

Оригінал пісні не зберігся. Її текст вперше був опублікований у збірнику «Російські народні пісні» (Прага, 1790; друге видання - 1806). Слова з нотами вперше надрукував в Петербурзі гітарист Генглез в 1796 році.

5. Іван Величковський. Поема "Дзегар з полудзегарком"

Автор к читателю:
І о смерті пам'ятай, і на суд будь чуткий,
Вельми час біжить скоро, в бігу своєм прудкий.

Аналіз поеми 
Тема: розповідь про народження, діяльність, страждання, розп’яття і воскресіння Господа; про плинність життєвого часу кожної людини, його значимість. 
Ідея: возвеличення Всевишнього, який всіляко прагнув допомогти людям у скрутний для них час; заклик цінувати кожну хвилину часу, раціонально використовувати її впродовж усього життя. 
Основна думка. 
• Життя, що складається з годин і «минут» — це скарб. 
• Все стане нічим по смерті. 
• Не прибуде багатство, не зійде слава,— Сметрь-бо, найшовши, все оце погубить. 
• Дотримуйся заповідей Божих, і Всевишній буде всіляко оберігати Тебе від усього потворного і підступного. 
Композиція. 
Книжка містить початок (звернення І. Величковського до читача), чотири частини «Зегар целий» (поетичні рядки «24 часа»), «Полузегарок» («часи денні і нічні»), «Минуты» (загальні, злі, добрі та дві страшні), «Квадрантес» (години, розділені на чотири частини).

Для допитливих: 
Курйозний— кумедне сполучення слів, незвичайна побудова речень. 
Фігурні (курйозні) вірші - вишукані поетичні твори, неординарні за ф рмою , які пош ирювалися в українській літературі з початком доби бароко.
Силабі́чне віршува́ння — система віршування, в основу якої покладена рівна кількість складів (часто — 13, рідше — 11) при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених.

 Урок позакласного читання з української літератури з елементами продуктивного навчання  5 клас
Особистісно-орієнтований урок

Обладнання: виставка книг серії «Сучасна дитяча проза» (Т.Щербаченко «Пуп Землі, або Як Даринка рятувала світ», Г.Павлишин «Унікальна картоплинка» , енциклопедія для дівчаток «Панночка», портрет Тетяни Щербаченко, комп’ютер і комп’ютерний диск з фотографіями письменниці, аудіо запис,  український фразеологічний словник.
Привітання вчителя: доброго ранку, діти. Скажіть, будь ласка, кому з вас сьогодні снився сон? Яким він був? Які події трапилися з вами уві сні?
(Діти розповідають… 2 хв.)
Мотивація навчальної діяльності учнів (1 хв.): А ви хочете дізнатися, як  події сну можуть вплинути на поведінку дитини, як вона може змінитися, може переглянути свої вчинки, оцінити свою поведінку?  (слово учням). Тож  давайте спробуємо на ці питання знайти відповідь у книжці  Тетяни Щербаченко «Пуп Землі, або Як Даринка рятувала світ»
Огляд виставки книжок (1 хв.):  учитель демонструє дітям книжки, звертає увагу на книгу Т.Щербаченко «Пуп Землі, або Як Даринка рятувала світ».
Оголошення теми і мети уроку(1 хв.).
Тема: Тетяна Щербаченко. Дивовижні історії про дівчинку Даринку.
Мета: познайомити учнів з особистістю дитячої письменниці Тетяни Щербаченко, з  персонажами оповідання «Пуп Землі, або Як Даринка світ рятувала»; розвивати образне й логічне мислення, навички виразного читання, довготривалу образну пам'ять, самостійні і пошукові дії, а також розвивати уміння оцінювати вчинки персонажів; формувати вміннярозрізняти позитивні і негативні риси характеру, висловлювати своє ставлення до героїв, свої враження від прочитаного; виховувати прагнення бачити чарівне у звичайному, сприяти вихованню позитивних рис характеру дітей.
-         Отже, сьогодні на уроці ми познайомимося з дитячою письменницею Тетяною Щербаченко та її оповіданням «Пуп Землі, або Як Даринка рятувала світ», з чудовим і цікавим персонажем – дівчинкою Даринкою
-         Прочитаємо оповідання, звернемо увагу на поведінку і вчинки головної героїні оповідання, спробуємо охарактеризувати персонажів, дати оцінку вчинкам Дарці, зробимо певні висновки, визначимо повчальний характер оповідання і спробуємо зрозуміти, чому:
Епіграф:
…Побачити, коли Земля радіє, може не кожен. Лише людина праведна, справедлива і добра ділами…
                   (Т. Щербаченко)
Завдання уроку:
- зберегти фізичне й емоційне здоров’я  учнів під час уроку
- розвивати комунікативні здібності
- учні повинні знати про письменницю, зміст оповідання, запам’ятати нові слова
- учні повинні навчитися визначати основну думку твору, давати характеристику дійовим особам, давати правильні відповіді на питання, підтверджувати цитатами.
І. Знайомство з письменницею (2 хв.): портрет, фото, аудіо запис  на комп’ютерному диску  від імені Т. Щербаченко (за кадром). Короткі відомості про життя і творчість. (запис у читацькі щоденники)
ІІ. Робота з текстом оповідання:
1)    учні розглядають обкладинку книги, на  якій зображені дівчинка та котик:
·        зовнішність дівчинки(невеличка,років 5-6, темноволоса)
·        вираз очей (допитливий, спостережливий погляд)
2)    словникова робота (2 хв.)
Учитель: шановні діти, коли ви будете читати текст оповідання, вам зустрінуться слова, які потребують тлумачення (тлумачний словничок записаний на дошці)
1.     Пуп Землі – центр, основа всього, щось найголовніше і найважливіше;
людина,котра безпідставно претендує на головну роль, на центральне місце;
людина, яка вважає себе найважливішою серед усіх інших;
2.     Фіранки – занавіски
3.     Жебоніння – дзюркотіння, (рос.) журчание;
4.     Карафка –  келих
3)      Робота над змістом твору (діти читають зміст тексту по черзі з коментарем учителя (20 хв.):     формування навички виразного читання: наголос, вимова, інтонація, паузи, коментар учителя: де початок і кінець денного сну Даринки.
4)    Обговорення прочитаного (9 хв.) за запитаннями вчителя.(питання записані на дошці) Відповіді учні знаходять у тексті, працюючи в парах.
-         Якою перед нами постає Даринка на початку оповідання? Як вона поводиться? (1-а пара)
-         Як Даринка зреагувала на те, що Антін порізав пальця бережком сторінки? Чи може таке бути? Чи треба обережно перегортати сторінки книжки? (2-а пара)
-         Що чула і бачила уві сні дівчинка? (3-а пара)
-         Яку історію розказав Антін Даринці про пупа Землі? (4-а пара)
-         Що повинні були робити друзі, аби пуп Землі не скликав до себе всі води світу? (5-а пара)
-         Про що дуже важливе сказав  мовчазний Змій? (6-а пара)
-         Яку пісеньку заспівала Даринка і звідки вона її знала? (7-а пара)
-         Чи стала пісенька про Дощик рятівною для світу? (8-а пара)
-          З ким Даринка поділилася найперше про те, що вона допомогла Антінові врятувати світ і як почувала себе дівчинка? (9-а пара)
-         Що захотіла зробити Даринка після вечері? (10-а пара)/////
-         Чого навчала Даринку бабуся? (11-а пара)
ІІІ. Підсумки уроку. Фронтальна бесіда (4 хв.):
-         Тож якою вам запам’ятається Даринка? Хто автор оповідання?
-         Яка основна думка оповідання?
-         Що вам найбільше сподобалося в оповіданні?
-         Чого ви навчилися у Даринки, її друзів, її бабусі?
-         Чи вважаєте ви себе «пупом землі»?
-          Повертаємося до епіграфа уроку. Чи можете ви, відчуваючи себе «пупом Землі», побачити, коли Земля радіє?  (учень: бо коли людина робить добро, воно повертається до неї, тоді людина радіє і бачить навколишній світ красивим).
-         Як ви себе почуваєте, коли зробите добру справу і вас хвалять?
Оцінювання знань учнів (2 хв.) Ось і сьогодні ви зробили добру справу: збагатили свої знання, читали, відповідали, коментували, характеризували, і я хочу вас  похвалити і назвати оцінки.
Домашнє завдання (1 хв.) випереджувальне навчання: прочитати оповідання Т. Щербаченко «Парадокси часу, або Як винахідники викидають коники», «Курочка Мишко, або День народження Даринки», «Як пасує краватка, або Не всі поросята брудні», «Таємна змова, або Не слід балакати з незнайомцями», зробити записи  у читацьких щоденниках.
нова: Скрижалі духу одвічної України-Русі 

Перед нами не проста книжка, перед нами Книга-свідчення, що увібрала в себе велику і тривалу історію нашого народу. Перед нами “скрижалі духу одвічної Русі-України”, як сказав один із перших її дослідників Микола Скрипник. Це  послання наших далеких Пращурів про їхнє героїчне життя і водночас неперевершений посібник – Веди, що навчають нас, як захищати свою землю, як шанувати пам’ять про своїх Предків, зберігати свою культуру та віру, на яких засадах розбудовувати незалежну державу. 
Книга захопливо розповідає про руські (слав’янські) роди, про розселення їх на величезних просторах Європи та Азії, про мандри до Індії, Сирії та Єгипту, про завоювання та втрати. Багато місця відведено війнам з греками, готами, хазарами, римлянами тощо. 
Унікальність Велесової Книги (скорочено – ВК) у тому, що вона чітко виписує релігійну систему наших Пращурів і називає Богів, про яких ми мали примітивні знання, а ще більше домислів та фантазій. Автор присвячує її Богові Велесу*, бо він „пристанище сили”. Цей Бог опікується господарством – пасовищами, врожаями і худобою, піднімає воєводу Суражієвого (того, хто вивозить Сонце на небо) , а вночі світить і приносить дітей на продовження роду (д. 16А). Однак, хоча автор і присвячує Книгу Велесові, все ж він не виокремлює його серед інших Богів, навпаки, шанобливо й закохано розповідає про кожного з них. 
Книга була написана на дерев’яних дощечках. У 1919 р. в зруйнованому громадянською війною маєтку поміщика Донець-Захаржевського (с. Великий Бурлук на Харківщині) її знайшов полковник Алі (Федір Артурович) Ізенбек. За покликанням археолог і художник, Ізенбек здогадався, яку цінність мають розкидані серед руїн дощечки. Він зібрав їх у мішок і, втікаючи з рештками Білої армії, виїхав за кордон. Згодом він опинився в Бельгії.
Там з А. Ізенбеком познайомився зросійщений українець, доктор хімії, любитель старовини Юрій Миролюбов. Ю. Миролюбов зацікавився таємничими дощечками, написаними незнаним письмом, і почав вивчати та переписувати їх. У 1941 р. Алі. Ізенбек помер, зробивши перед цим спадкоємцем свого малярського ательє і дощечок Ю. Миролюбова. Проте ательє було пограбоване, і дощечки зникли. Не виключено, що пограбування здійснили  німецькі шпигуни, які за завданням Абверу шукали древні книги, щоб отримати доступ до таємниць минувшини. Ю. Миролюбов подав скаргу, але безуспішно. На щастя, більшість дощечок він встиг переписати. 
Робота переписувача була доволі складною і копіткою. Перед тим, як писати оригінал, на поверхню дощечок наносили паралельні лінії, але літери розміщували не над ними, як ми це робимо, а під ними, причому не відступаючи від них. Якщо врахувати ще те, що дощечки були дуже давні і трухляві, можемо уявити, скільки Ю. Миролюбову довелося докласти зусиль, щоб з’ясувати, яка там чи деінде була літера. 
Літери писали щільно одна до одної без пропусків між словами, а рядки – до самісінького кінця. Іноді вони закінчувалися літерою, що становила початок наступного речення. Місцями текст посередині слова переносили на зворотний бік дощечки, причому ніяк не зазначалося, що половина фрази знаходиться на другому боці. Речення від речення, схоже, відділяли вертикальною рискою, хоча так само зображували  літеру “і”, а отже при  перекладі можлива плутанина..

Читати повністю
нова: Українська література 9 клас. Т.Г.Шевченко «Великий льох»
І. Організаційний момент. Що означає слово «боротьба»? Який зміст вкладає Т.Шевченко у слова «Борітеся – поборете»? З якого твору цей вислів?
Вправа «Зібрати у конверт» (учні отримують завдання, із запропонованих відповідей знаходять правильні і складають їх у конверт)
1.     Яків де Бальмен – це … товариш Т.Шевченка, який загинув на Кавказі
2.     Символом нескореності кавказьких народів виступає … Прометей
3.     «Не вмирає душа наша, не вмирає воля» - це гімн … нездоланності народів Кавказу
4.     «Лицарі великі» - так називає поет … мужніх горців
5.     Засуджуючи, викриваючи панів-лібералів, які називали себе народолюбцями, автор з обуренням говорить:… «Ви любите на братові шкуру, а не душу»
6.     У гнівних словах розкриває Шевченко суть «науки», яку пропонує російський царизм кавказьким народам… Як і тюрми будувати, Кайдани кувати, і як носить їх.
7.     Колонізатор у своєму монолозі проговорився, що хоче, щоб… власну хату горця йому ж подарувати, хліб горця кинути йому ж, як тій собаці,
8.     Колонізатор мріє про той час, коли горці йому будуть платити навіть за…   сонце
9.     Показуючи справжнє своє варварство і цинізм, колонізатор  вихваляється,  перед кавказькими народами …   класовою нерівністю, злиднями, політичним безправ’ям, насильством, тюрмами, насильством, темнотою, продажністю і фальшивістю церкви, переслідуванням прогресивної думки і торгівлею людьми, мов худобою
10.  Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони… «засіяні горем, кровію политі»
11.  «Ненагодованою, голою, яку цькують пани» в поемі є…. «сердешна воля»
12.   Неможливість царя з його мільйонним військом підкорити вільнолюбиві кавказькі народи звучить у словах… «І неситий не виоре на дні моря поле. Не вип’є живущої крові. Не скує душі живої».
13.  Про спільну тяжку долю всіх народів царської імперії, про бездіяльність пригноблених народів автор говорить у словах…«від молдаванина до фіна на всіх язиках все мовчить…, кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить»
14.  Жахіття війни і масовість втрат на війні змальовано поетом у рядках…  Лягло костьми людей муштрованих чимало. А сльоз, а крові? Не ріки – море розлилось.
15.   Образ Орла – це символ… російського самодержавства, що веде загарбницьку війну.
ІІ. Слово вчителя: Отже, за волю, за життя, за незалежність треба боротися, а не коритися. Тому основною думкою поеми «Кавказ» є слова «Борітеся – поборете». А чи можна порівняти боротьбу українського народу проти неволі, принижень, знущань і свавілля? (Відповіді учнів: з поеми «Гайдамаки» знаємо, що українці боролися проти польської шляхти)
Мотивація навчальної діяльності:  на уроках історії ви вже знайомилися з минулим України (козаччина, діяльність Б.Хмельницького, війна проти Польщі під проводом Хмельницького, знищення Запорозької Січі Катериною ІІ), аналізували причини і наслідки згаданих історичних подій. А чи цікаво вам знати про бачення історії, діяльності Б.Хмельницького самим  Т.Г. Шевченком. Якщо так, то ми повинні розглянути  твори поета «Великий льох», «Чигирине, Чигирине», «Стоїть в селі Суботові..»
І. Оголошення теми і мети уроку.
Тема: Т. Шевченко. Містерія «Великий льох», його образне переосмислення. «Чигирине, Чигирине», «Стоїть в селі Суботові…». Роздуми поета про минуле й майбутнє України; художня оцінка діяльності Б.Хмельницького.
Теорія літератури:  містерія – (від грецького «містеріон») таїнство, таємний релігійний обряд на честь якогось святого.
Мета: ознайомити учнів з програмовими творами, опрацювати ідейно-художній зміст творів, вчити визначати в текстах образи і фрагменти додаткового символічного значення, розкривати їх зміст, формувати вміння співвідносити образи з історичними реаліями;
розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, спостережливість, формувати вміння робити відповідні висновки;
формувати кругозір, світогляд школярів, виховувати інтерес до наслідків своєї праці.
Відображення минуло й майбутнього України у поемі:
-         Чому колись Велика українська держава змаліла, чому московська окупація призвела Україну до втрати незалежності. Хто в цьому винен? І що буде з Україною?
 На ці питання Т.Шевченко намагається дати відповідь у поемі «Великий льох», а ми спробуємо знайти ці відповіді.
ІІІ. Робота з підручником. Епізод історії, що став поштовхом до написання містерії «Великий льох»
ІУ. Робота з текстом.
Вправа «Зібрати у конверт» (учні отримують завдання, із запропонованих відповідей знаходять правильні і складають їх у конверт)
1.     Яків де Бальмен – це … товариш Т.Шевченка, який загинув на Кавказі
2.     Символом нескореності кавказьких народів виступає … Прометей
3.     «Не вмирає душа наша, не вмирає воля» - це гімн … нездоланності народів Кавказу
4.     «Лицарі великі» - так називає поет … мужніх горців
5.     Засуджуючи, викриваючи панів-лібералів, які називали себе народолюбцями, автор з обуренням говорить:… «Ви любите на братові шкуру, а не душу»
6.     У гнівних словах розкриває Шевченко суть «науки», яку пропонує російський царизм кавказьким народам… Як і тюрми будувати, Кайдани кувати, і як носить їх.
7.     Колонізатор у своєму монолозі проговорився, що хоче, щоб… власну хату горця йому ж подарувати, хліб горця кинути йому ж, як тій собаці,
8.     Колонізатор мріє про той час, коли горці йому будуть платити навіть за…   сонце
9.     Показуючи справжнє своє варварство і цинізм, колонізатор  вихваляється,  перед кавказькими народами …   класовою нерівністю, злиднями, політичним безправ’ям, насильством, тюрмами, насильством, темнотою, продажністю і фальшивістю церкви, переслідуванням прогресивної думки і торгівлею людьми, мов худобою
10. Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони…«засіяні горем, кровію политі»
11. «Ненагодованою, голою, яку цькують пани» в поемі є…. «сердешна воля»
12.  Неможливість царя з його мільйонним військом підкорити вільнолюбиві кавказькі народи звучить у словах… «І неситий не виоре на дні моря поле. Не вип’є живущої крові. Не скує душі живої».
13.  Про спільну тяжку долю всіх народів царської імперії, про бездіяльність пригноблених народів автор говорить у словах…  «від молдаванина до фіна на всіх язиках все мовчить…, кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить»
14. Жахіття війни і масовість втрат на війні змальовано поетом у рядках…  Лягло костьми людей муштрованих чимало. А сльоз, а крові? Не ріки – море розлилось.
15. Образ Орла – це символ… російського самодержавства, що веде загарбницьку війну.
І. Три грішні душі


Перша душа – Пріся
(з повними відрами перейшла дорогу, коли Богдан із старшиною їхав до Переяслава присягати Москві)
Друга душа – дівчина з Батурина
(«Цареві московському коня напоїла», коли він їхав до Москви після Полтавської битви)
Третя душа – немовля
(Всміхнулося до Катерини ІІ, лютої вовчиці, яка, наказавши спалити козацьку святиню, милувалася з Дніпра цією страхітливою пожежею)

урок української літератури 8 клас


Тема: поема “Давня казка”. Роль митця в суспільстві, служіння музі й народові.

Теорія літератури - антитеза.
Мета:
- донести до учнів погляди й переконання Лесі Українки про роль поета й поезії в суспільстві,
- розкрити поняття “співець”, “муза”, значення незрозумілих слів (робота зі словником)
- сприяти розумінню учнями моральних якостей співця і впливу його слова на свідомість людини;
- дослідити у творі ідею важливості та значущості митця і його творів у суспільстві;
- удосконалювати навички роботи з художнім текстом;
- розвивати вміння логічно мислити, робити висновки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання:
портрети Лесі Українки, Івана Франка
плакат з висловлюванням І.Франка
“… Лесина поема, без сумніву, одна з найкращихі найхарактерніших окрас нашої нової літератури. В наших часах … аж чудно якось із уст поета почувати такі тверезі та здорові погляди на задачу і вагу поезії, які висказує тут наша авторка. По її думці, поезія для народу — потіха в горі, спочинок по праці, для кожного чоловіка — природний вираз розбудженого чуття і вищих змагань, для всієї громади — заохота в боротьбі і докір усякій нікчемності; для пригноблених — вона гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників — грізний месник”
  • плакати з написами
    “Поети — носії ідеї звільнення, боротьби, утвердження правди; про рівність та про волю у піснях своїх торочать, про борців, бійців, месників дужих.”
    “Слово є народжувачем і вихователем усього вишуканого і високого, що притаманне людству, засобом вираження думок і почуттів людини”.
І. Організація класу 1хв.
- Добрий день, дорогі мої друзі, я уже перед вами стою:
Я б хотіла, щоб ви сьогодні зустрічали мене — свою,
щоб почули слова і солодкі, й тремтячі,
що в змозі вогонь запалити у серці гарячім.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності: (на дошці записано 7 питань) 1хв.
Поміркуйте***
Яке значення для вас мають слова?
Як ви сприймаєте слова, з якими звертаються до вас?
Чи можуть чиїсь слова впливати на ваші дії, вчинки, думки, поведінку?
Чи можна словом підняти настрій людині, надихнути на якісь вчинки, запалювати у серцях вогонь і кликати до неможливих звершень, збудити до чину?
Чи можна словом людину підтримати у важкий час, розрадити, заспокоїти?
Чи можна словом образити, обурити, принизити і навіть “убити” людину?
До чиїх, а головне, до яких слів варто дослухатися?
Слово вчителя: питань багато, а відповіді треба знайти. Отже, звернімося до поеми Лесі Українки “Давня казка”, зміст якої нам допоможе зрозуміти роль митця й мистецтва в суспільному житті, а можливо, й знайти більш обгрунтованіші відповіді на наші запитання. 1 хв.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Записуємо в зошит. 1 хв.
Учні повинні:
- визначати тему, ідею та основну думку твору;
- називати жанр;
- знати й розуміти зміст поеми ”Давня казка”, композиційну будову тексту;
- відтворювати сюжет художнього твору;
- знаходити незрозумілі (словникова робота) слова і пояснювати їхнє лексичне значення;
- знаходити епізоди, які розкривають роль співця і його пісень у суспільстві; епізоди, в яких розкривається вплив пісень і слів Співця на всю громаду, молодь, на військо, на кохану дівчину Бортольдо — Ізідору;
- виразно читати й коментувати прочитане;
- вміти робити висновки.

ІУ. Перевірка домашнього завдання (прочитано учнями текст поеми “Давня казка”): 10 хв.
- учні відтворюють сюжет (переказують)
- про що розповідається в поемі?
- що прославляє, а що засуджує письменниця?
- чиї інтереси захищав і відстоював співець?
- хто завжди залишається у народній пошані, до кого будуть дослухатися люди?
- у які формі Леся Українка написала “Давню казку”, елементи яких жанрів використано?
{Інформація для учнів}
Тема — письменник завжди глашатай, проводир, натхненник, а його слово — могутня підпора в
усіх ділах людських і перш за все у боротьбі
проти зла, за свободу, за справедливість.
Ідея — уславлення мужності, цілеспрямованості,
віри у справедливість, у щасливе майбутнє.
Головна авторська думка — народ шанує,
поважає і вдячний тим, хто захищав і відстоював
народні інтереси, іноді йдучи на самопожертву.
Жанр твору — ліро-епічна соціальна поема-казка.
У. Словникова робота 3хв. З'ясовуємо значення незрозумілих слів, записуємо в зошит
УІ. Робота з текстом. 10 хв. Визначаємо:
  • експозицію (знайомство з поетом)
  • зав'язку (зустріч поета з Бертольдо стор. 149. “Як на те ж, лежав поет наш… стор. 150. Ще того ніхто не знає”)
  • розвиток дії ( стор. 150. “Лицар вже на те нічого не відмовив…. [полювання мисливців, друга зустріч з Бертольдо, прохання графа привернути увагу його коханої до нього, війна, облога, перемога війська Бертольдо, повернення феодала до звичного життя] …. стор. 162. ...Як пробити пану груди?”)
  • кульмінація (конфлкт між Бертольдом і поетом стор. 162. “Що се, що? - кричить Бертольдо ….. стор. 164. ...Там він, клятий, і загине!”)
  • розв'язка (довічне ув'язнення співця).
ХІІ. Досліджуємо 10 хв.епізоди, де розповідається, як пісні співця допомагали людям (стор. 148. “Теє слово ….”; стор. 150 “В мене рими-соколята….”; стор. 153 “Всі навколо нерухомі ….”; стор. 155. “Ти своїм чудовим віршем ...”; стор.156-157; стор. 160-161. “Раптом зброя …. Як було вже місто взято”; стор. 161. ”Що співці по місту ходять…. “; стор. 165-166.
УІІІ. Опрацьовуємо термін “антитеза”, знаходимо зразки в тексті на стор. 161 “Пан гуляв ….. стогнали люди”, стор. 162 уривок “В мужика землянка вогка …….. в пані рученька тендітна” ; записуємо в зошит 3 хв..
ІХ. Підсумовуємо 2 хв., повертаємося до запитань, записаних на дошці, відповідаємо, аргументуємо. Даємо відповідь на ключове питання: яке значення мають в суспільстві митці та їхні твори? Використовуємо наочний матеріал — плакати.
Х. Виконуємо завдання на картках 2 хв.: записати власні думки про значення роль поета й поезії в суспільстві. Використовуємо наочний матеріал — плакати.
Х. Оцінювання.
ХІ. Д.з. опрацювати цитати для характеристики образів Співця і Бертольдо.

До уваги учнів 7-х класів
Для самостійного опрацювання теми: Ліна Костенко. «Кольорові миші». Урочисте і буденне, незвичайне і приземлене. Вигадана ситуація. Образ дівчинки Анни.
·        Є люди на світі, які вміють бачити у звичайних речах щось незвичайне, у буденному – святкове, вміють фантазувати, мріяти про красиве, прекрасне, уявляти, створювати красиві і чудові речі, творити добро. А є люди, які не помічають і не хочуть помічати прекрасне навколо себе, не вміють захоплюватися, дивуватися, мріяти, фантазувати, уявляти. Є люди добрі, відкриті, усміхнені, легкі, святкові, а є – байдужі, приземлені, сірі.
·        Згадати казку Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон». Дві протилежності – оптиміст і песиміст.

І. Прочитати текст.



КОЛЬОРОВІ МИШІ
Давно,
іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму,
коли відьом палили при народі,
коли наук не знали ще ладом, —
кажу, давно, кажу, у Вишгороді
підсудна Анна стала пред судом.

Було тій Анні, може, десять рочків,
Її привів розлючений сусід.
Багряне листя, кілька тих листочків,
останнє листя із кленових віт
було на стіл покладене, як доказ,
і шаруділо тихо на сукні.
Осіннє сонце, яблуко-недоквас,
стояло в голих кленах у вікні.

І той сусід сказав тоді у тиші:
— Панове судді! Я її привів.
Вона робила... кольорові миші
з оцих ось жовтих і сухих листків.
Ото складе листочок до листочка,
два рази хукне — так і побіжать.

У мене діти, в мене син і дочки,
у них цяцьки так жужмом і лежать.
Вони були нормальні і здорові,
а ця чаклунка збила їх з пуття.
Вночі їм сняться миші кольорові.
Од тих мишей немає нам життя!

Тоді суддя в судейській чорній мантії
сказав:
— Життя — це справа без гарантії.
Чаклунок ми караєм по закону.
Перехрестіться, пане, на ікону.
Скажіть суду: вона із димаря
вночі літала чи згасила зірку?
Чи вам ті миші згризли сухаря,
а чи прогризли у підлозі нірку?

Сусід сказав, що миші ті якраз
такої шкоди не чинили зроду,
що в господарстві наче все гаразд,
а йдеться швидше про моральну шкоду.

Суддя спитав: — Вони на вас гарчать?
— Та, — каже, — ні. Але вони яскраві. —
Два рази хукнув писар на печать.
Сиділа тихо дівчинка на лаві.

Був сірий день. І сірий був сусід.
І сірий стіл. І сірі були двері.
І раптом нявкнув кольоровий кіт.
Залив чорнилом вирок на папері.

http://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kostenko-lina/1984-lina-kostenko-kolorovi-mishi?showall=1
ІІ. Опрацювати словник, знати лексичне значення слів:
«юрма», «шарудіти», «сукно», «яблуко-недоквас», «цяцьки», «жужмом», «вирок».
Ø Після ознайомлення з текстом спробуйте з’ясувати, до якої категорії людей можна віднести дівчинку Анну. Чому? Як можна охарактеризувати сусіда? (доберіть цитати для підтвердження).
ІІІ. Визначити тему вірша: (Які часи зображені у вірші? Чому страчували людей за «чаклування»? У чому звинуватив сусід дівчинку Анну? Чи можна засуджувати людину неповторність, індивідуальність, за багату уяву і красу внутрішнього світу?)
Визначити основну думку твору: що хотіла Ліна Костенко донести до нас?
ІУ. Скласти план до тексту поетичного твору.
У. Опрацювати подану статтю*
Зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей. Засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту. Кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.
Події минулого (шістсот якийсь рік) переносять нас у сучасність — переслідування інквізицією (судом) індивідуальності людини, її неординарної поведінки, мислення, творчості. Ми знайомимося з давнім минулим, коли «…розважали стратами юрму…, палили відьом … і не знали до пуття наук».
Сусід привів десятирічну Анну до суду, звинувачуючи її в тому, що вона з багряного листя виробляє кольорових мишей, і вони завдають моральної шкоди його дітям. Суд над Анною. Анна в напруженні чекає вироку. З’являється уявний кольоровий кіт, який залив, викладений на папері вирок чорнилом, що так і не був проголошений.
У творі йдеться про дівчинку Анну з «шістсот якогось року», яку судять у Вишгороді за дивний «гріх»: з багряних кленових листочків «вона робила … кольорові миші», як повідомляє суд сусід-скаржник.Від тієї забави немає спокою, каже сусід: «чаклунка Анна збила з пуття його дітей», які забули про свої цяцьки, адже тепер «вночі їм сняться миші кольорові». Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт. Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі. Фантастичне закінчення вірша змушує задуматися про вічні істини, про нас самих, нашу здатність протистояти уніфікації і насиллю над індивідуальністю.
У. Попрацювати з художніми засобами. З’ясувати їхню роль у вірші.

До уваги учнів 7-х класів
Для самостійного опрацювання теми: «Ліна Костенко Коротко про письменницю. Уявне, фантастичне і реальне в поезіях поетеси. Робота над текстом вірша «Дощ полив».
Учні повинні знати:
·        дитинство Ліни Костенко. Дитячі враження поетеси від війни (підручник стор. 212-213 до слів «У повоєнні роки….»)
·        Ліна Костенко – сценарист. (опрацювати абзац на стор. 213 «Ліна не скорилася…… цензури»)
·        Ліна Костенко – автор історичних романів «Берестечко» , «Маруся Чурай» (опрацювати абзац на стор. 213-214 «У 1966-1967 роках, коли…… поразка демократії: ….», абзац на стор. 214 «Між збірками….. премію України Тараса Шевченка»; останні два речення у цьому абзаці ОБОВʼЯЗКВО!)
·        зміст вірша «Дощ полив…»

Дощ полив, і день такий полив’яний.
    Все блищить, і люди як нові.
 Лиш дідок старесенький, кропив’яний
    блискавки визбирує в траві.

    Струшується сад, як парасолька.

    Мокрі ниви і порожній шлях…

    Ген корів розсипана квасолька

    доганяє хмари у полях.

(вірш вивчити напам’ять,  6б.)

Тема: зображення природи після дощу (дощ освіжив, омолодив природу)
Письменниця впевнена, що дощ – це життєдайна і цілюща сила для всього живого.
Основна думка: головна умова для життя, цвітіння, буяння природи – дощ.

Учні повинні вміти:
-         знаходити у творі художні засоби мови:
(звернути увагу на епітети: «мокрі ниви», «дідок старесенький», «день поливʼяний», «порожній шлях»; метафори: «дощ полив», «струшується сад», «розсипана квасолька корів доганяє»; порівняння: «сад, як парасолька», «люди, як нові»).
-         пояснювати значення слів:
(словник:  «квасоля», «кропив’яний», «полив’яний» )
-         відповісти на питання:
1.     Що необхідно людині, аби побачити «полив’яний» день, як «дідок кропив’яний блискавки визбирує в траві», а череду корів – у вигляді квасольки?
2.     До якої лірики належить вірш?
3.     Чи допомагає зображена картина по-іншому побачити звичайні речі, які відбуваються в природі? Як саме?
4.     Чому лірична героїня вірша «Дощ полив…» порівняла сад із парасолькою, а корівок – із квасолькою?
5.     Чи помічали ви зміни у природі після дощу? Які почуття виникали у вас?



2 коментарі:

  1. Valentina Nakashidze15 листопада 2018 р. о 01:11

    Дякую дуже корисний блог)

    ВідповістиВидалити
  2. Unknown1 жовтня 2020 р. о 06:56

    Здравствуйте, Наталья Владимировна, это Катя Зукулис, в тестах для 10 класса нет ответов, там где они должны быть

    ВідповістиВидалити

Підписатися на: Дописи (Atom)